1
Павло й Тимофій, раби Ісуса Христа, - усім святим в Ісусі Христі, що є в Филипах, з єпископами і дияконами:2 ласка вам і мир від Бога, нашого Батька й Господа Ісуса Христа.
3
Дякую моєму Богові при кожній згадці про вас;4 завжди, в кожній моїй молитві за всіх вас з радістю молюся
5 за вашу участь у поширенні благої вістки від першого дня аж дотепер.
6 Я певен, що хто розпочав у вас добре діло, - довершить його аж до дня Ісуса Христа.
7 Справедливо мені думати так про всіх вас, бо маю вас у серці; всі ви є в моїх кайданах, і в обороні, і в утвердженні благої вістки - мої спільники у благодаті.
8 Бог мені свідок: тужу за всіма вами в сердечній любові Ісуса Христа.
9 Молюся про те, щоб ваша любов більше й більше зростала в пізнанні й усякому досвіді,
10 щоб ви досліджували все краще, щоб ви були чисті й бездоганні Христового дня,
11 сповнені плодами праведности через Ісуса Христа - на славу й похвалу Божу.
12
Хочу, брати, щоб ви знали, що те, що зі мною сталося, вийшло краще на користь благої вістки.13 Бо мої кайдани за Христа стали відомі усім іншим та в усій преторії.
14 Багатьом братам у Господі мої кайдани додали сміливости і вони набралися відваги без страху звіщати слово.
15
Втім, деякі проповідують Христа із заздрости і суперечки; інші ж - з доброї волі.16 Одні - з любови, знаючи, що я поставлений для оборони благої вістки.
17 Інші ж - підступно й нещиро звіщають Христа, прагнучи збільшити тягар моїх кайданів.
18 Ну й що ж? Однак, але як би не проповідувався Христос, - облудно чи правдиво, - я і цьому радію.
19
І далі радітиму, бо знаю, що це мені буде на спасіння через вашу молитву і допомогу Духа Ісуса Христа, -20 згідно з очікуванням і з моєю надією, що ні в чому не буду посоромлений, - але з усією сміливістю як завжди, так і нині звеличиться Христос у моєму тілі: чи то життям, чи то смертю.
21 Бо для мене життя - це Христос, а смерть - це здобуток.
22 Якщо ж тілесне життя є плодом моїх діл, тоді я не знаю, що вибрати.
23 Те й друге вабить мене: маю бажання розв'язатися з тілом і бути з Христом, бо це набагато краще;
24 а залишатися в тілі - потрібніше для вас.
25 І вже з певністю знаю, що залишуся і буду з усіма вами - для вашого поступу й радости у вірі,
26 щоб через мене, коли знову прийду до вас, ваша хвала збільшувалася в Ісусі Христі.
27
Тільки живіть згідно з Христовою благою вісткою, щоб коли прийду й побачу вас, або й коли буду відсутній та почую про вас, - що стоїте однодушно, разом відстоюючи віру євангельську,28 і зовсім не боїтеся ваших супротивників, - бо для них це доказ загибелі, а для вас - спасіння. І це від Бога,
29
бо вам даровано через Христа не тільки вірити в нього, але й за нього терпіти,30 здійснювати той подвиг, який ви побачили в мені, а тепер - чуєте про мене.
1
Отож, коли є яка втіха в Христі, коли є яка відрада в любові, коли є яка спільність духа, коли є якесь милосердя і щедрість, -2 доповніть мою радість, щоб ви думали те саме, мали ту саму любов, були однієї душі й однієї думки.
3 Нічого не робіть для суперечок або для марнословства, але в покорі майте один одного більшим за себе.
4 Хай кожний дбає не про себе, але і про ближнього.
5 Плекайте в собі ті самі думки, що були і в Христа Ісуса.
6 Він, маючи Божу природу, не вважав за здобич бути рівним Богові,
7 але принизив самого себе, прийняв вигляд раба, став подібним до людини, і в подобі з'явився як людина;
8
упокорив себе, став слухняним аж до смерти, - і то до смерти хресної.9 Тому Бог підніс його, дав йому ім'я понад усяке інше ім'я,
10 щоб перед ім'ям Ісуса вклонилося кожне коліно - і небесних, і земних, і підземних;
11 і щоб кожною мовою визналося, що Ісус Христос - це Господь на славу Бога Батька!
12
Тому, мої улюблені, як ото ви завжди слухали, - не тільки коли я був присутній, але значно більше тепер, коли я відсутній, - зі страхом і тремтінням працюйте для свого спасіння!13 Бо то Бог викликає у вас і бажання і дію - доброю волею.
14 Все чиніть без нарікання і вагання,
15
щоб ви були непорочними і простими, невинними Божими дітьми серед лукавого й розбещеного роду, серед якого ви сяєте, мов світила в світі,16 держачи слово життя мені на похвалу в Христовий день, що недаремне я біг, недаремне трудився.
17 Але коли й стаю жертвою при жертві й службі вашої віри, то радію і співрадію з усіма вами.
18 Так само й ви радійте та співрадійте зі мною.
19
Надіюся в Господі Ісусі послати незабаром до вас Тимофія, щоб і я звеселився духом, впевнившись про вас.20 Бо не маю нікого іншого щирішого, хто б ревніше клопотався про вас;
21 адже всі шукають свого, а не того, що Ісуса Христа.
22 Досвідченість же його знаєте, бо наче син батькові послужив зі мною для благої вістки.
23 Надіюся послати його, щойно довідаюся, що він зі мною.
24 Але сподіваюся в Господі, що й сам незабаром прийду.
25
Вважав за потрібне послати до вас Епафродита - мого брата, помічника і співвояка, та вашого посланця і служителя в моїй потребі.26 Адже він побивався за всіма вами й тужив, бо ви почули, що він хворів.
27 Бо таки хворів смертельно, але Бог помилував його, - і не тільки його, а й мене, щоб я не переживав смуток за смутком.
28 Отже, швидко послав я його, щоб, побачивши його, ви знову зраділи, та і я був без смутку.
29 Прийміть же його в Господі з повною радістю - і шануйте таких,
30 бо він наблизився був до смерти за справу Христа, наражаючи своє життя на небезпеку, щоб доповнити нестачу ваших послуг для мене.
1
Тим часом, брати мої, радійте в Господі. Писати мені вам про це не важко, а для вас потрібно.2
Стережіться псів, стережіться поганих працівників, стережіться обрізання.3 Бо обрізання - це ми, які Богові служимо духом, і хвалимося в Христі Ісусі, і не надіємося на тіло,
4 хоч і я й міг би надіятися на тіло. Коли хто й думає надіятися на тіло, то я тим більше:
5 адже обрізаний я восьмого дня, є з роду Ізраїлевого, з племени Веніяминового, єврей з євреїв, за законом - фарисей,
6 за ревністю - переслідувач Церкви, за справедливістю закону - бездоганний.
7 Але що було для мене надбанням, те я вважав за втрату задля Христа.
8
І взагалі, все вважаю за втрату в порівнянні з величчю пізнання мого Господа Христа Ісуса, заради якого я все втратив і вважаю сміттям, щоб здобути Христа,9 перебувати в ньому не зі своєю праведністю, яка від закону, але через віру в Христа, - з тією праведністю, яка від Бога, від віри;
10 щоб пізнати його, і силу його воскресіння, і спільність його терпінь, уподібнюючись його смерті, -
11 аби якось досягти воскресіння мертвих.
12
Не тому, що я вже досягнув або вже вдосконалився; я борюся, щоб досягти те, для чого здобув мене Ісус Христос.13 Брати, я себе не вважаю тим, що досягнув. Забуваючи те, що позаду, і прямуючи до того, що попереду,
14 з ревністю женуся до мети - за нагородою високого Божого покликання в Ісусі Христі.
15 Отож, хто досконалий, хай так і думає. Коли ж щось інше думаєте, то й це Бог вам відкриє.
16 Втім, чого досягти, в тому треба й жити.
17
Рівняйтеся на мене, брати, і приглядайтеся до тих, хто поводиться, як ті, що мають нас за взірець.18 Бо багато хто, про яких я часто говорив вам, нині ж і з плачем кажу, поводяться, як вороги хреста Христового.
19 Їх кінець погибель, їх бог черево, і слава їм на сором, вони про земне думають.
20 Бо наше життя на небі, звідки й очікуємо Спасителя Господа Ісуса Христа,
21 який перетворить тіло нашого пониження, щоб було подібним до його прославленого тіла, силою, якою він може все підкорити собі.
1
Тому, мої улюблені й милі брати, радість і вінець мій, - стійте так у Господі, улюблені!2
Благаю Еводію, благаю також і Синтихію - думайте однаково в Господі.3 Так само благаю і тебе, вірний приятелю, допомагай їм, що співпрацювали зі мною в поширенні благої вістки, і з Климентом, і з іншими моїми помічниками, імена яких - у книзі життя.
4 Радійте завжди в Господі; і ще раз кажу: радійте.
5 Хай ваша лагідність стане відомою всім людям. Господь близько!
6 Нічим не журіться, але в усьому молитвою та благаннями з подякою висловлюйте ваші прохання Богові.
7 І Божий мир, що перевищує всякий розум, хай береже ваші серця і ваші думки в Ісусі Христі.
8
І - далі, братове: те, що правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що хвали гідне; коли яка чеснота або коли яка похвала, - про це роздумуйте.9 Що навчилися і одержали, що почули й побачили в мені, - оце й чиніть. І Бог миру буде з вами.
10
Зрадів я дуже в Господі, що ви вже знову мали можливість піклуватися про мене. Ви й раніше піклувалися, але не мали відповідної нагоди.11 Кажу це не наче тому, що чогось потребую, - адже я навчився бути задоволеним тим, що є.
12 Умію жити в покорі, умію бути і в достатку. Звик до всього і в усьому: і насичуватися, і голодувати; мати достаток і нестаток.
13 Усе можу в тому, хто мене зміцнює, - в [Христі].
14 Втім, ви добре зробили, взявши участь у моїй скорботі.
15
Знайте ж ви, филип'яни, що на початку поширення благої вістки, коли я вийшов з Македонії, жодна церква не взяла участи у праві давання і приймання, - тільки ви одні;16 так що аж двічі посилали ви до Солуня на мої потреби.
17 Не тому, що я шукаю дарів; ні, я шукаю плоду, який примножує вашу славу.
18 Я одержав усе і є забезпечений. Мені вистачає всього, відколи я одержав від Епафродита те, що ви послали, - ніжний запах, мила жертва, приємна Богові.
19 А мій Бог хай задовольнить усяку вашу потребу, - за своїм багатством, у славі, в Ісусі Христі.
20 А Богові, нашому Батькові, - слава на віки віків! Амінь.
21
Вітайте кожного святого в Ісусі Христі. Вітають вас ті брати, що є зі мною.22 Вітають вас усі святі, особливо ті, що з кесаревого дому.
23 Ласка Господа Ісуса Христа з духом вашим! [Амінь].