1
2 і сестрі любій Апфії, і співвойовникові нашому Архипові, і Церкві домашній твоїй:
3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
4
5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,
6 щоб спільність віри твоєї діяльна була в пізнанні всякого добра, що в нас для Христа.
7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця бо святих заспокоїв ти, брате.
8
9
10 Благаю тебе про сина свого, про Онисима, що його породив я в кайданах своїх.
11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.
12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.
13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайданах за Євангелію,
14 та без волі твоєї нічого робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби вимушений, але добровільний.
15 Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,
16 і вже не як раба, але вище від раба, як брата улюбленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, і за тілом, і в Господі.
17
18 Коли ж він чим скривдив тебе або винен тобі, полічи це мені.
19 Я, Павло, написав це рукою своєю: Я віддам, щоб тобі не казати, що ти навіть самого себе мені винен.
20 Так, брате, нехай я одержу те, що від тебе прохаю в Господі. Заспокой моє серце в Христі!
21
22 А разом мені приготуй і помешкання, бо надіюся я, що за ваші молитви я буду дарований вам.
23
24 Марко, Аристарх, Димас, Лука, мої співробітники.
25 Благодать Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амінь.