1
2 і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
4 що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,
5 Йому слава на віки вічні, амінь!
6
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.
8 Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!
9
10
11
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа.
13
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань.
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,
17 і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.
18
19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
20 А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!
21 Потому пішов я до сирських та кілікійських країн.
22 Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її.
24 І славили Бога вони через мене!
1
2 А пішов я за відкриттям. І подав їм Євангелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма змагаюся я чи змагався.
3 Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрізання змушений.
4 А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити,
5 то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії.
6 Щождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали,
7 але навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних,
8 бо Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами,
9 і, пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних,
10 тільки щоб ми пам'ятали про вбогих, що я й пильнував був чинити таке.
11
12 Бо він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули, став ховатися та відлучатися, боячися обрізаних.
13 А з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав був до їхнього лицемірства.
14 А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то нащо поган ти примушуєш жити по-юдейському?
15
16 А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана!
17 Коли ж, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні!
18 Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю злочинцем.
19 Бо Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп'ятий з Христом.
20 І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.
21 Божої благодаті я не відкидаю. Бо коли набувається правда Законом, то надармо Христос був умер!
1
2 Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли Духа ділами Закону, чи із проповіді про віру?
3 Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом?
4 Чи ви так багато терпіли надармо? Коли б тільки надармо!
5 Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру?
6 Так як Авраам був увірував в Бога, і це залічено за праведність йому.
7
8 І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи!
9 Тому ті, хто від віри, будуть поблагословлені з вірним Авраамом.
10 А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!
11 А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою.
12 А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним.
13 Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,
14 щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою.
15
16 А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.
17 А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував.
18 Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці.
19 Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника.
20 Але посередник не є для одного, Бог же один.
21
22 Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.
23
24 Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.
25 А як віра прийшла, то вже ми не під виховником.
26
27 Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!
28 Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!
29 А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці.
1
2 але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.
3 Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.
4
5 щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.
6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!
7 Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.
8
9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?
10 Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.
11 Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...
12
13 І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,
14 ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!
15 Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!
16 Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?
17 Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.
18 То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.
19 Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!
20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.
21
22
23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.
24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар.
25 Бо Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.
26 А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!
27
Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!
28
29 Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
30 Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.
31 Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!
1
2
3 І свідкую я знову всякому чоловікові, який обрізується, що повинен він виконати ввесь Закон.
4 Ви, що Законом виправдуєтесь, полишилися без Христа, відпали від благодаті!
5 Бо ми в дусі з віри чекаємо надії праведности.
6 Бо сили не має в Христі Ісусі ані обрізання, ані необрізання, але віра, що чинна любов'ю.
7
8
9 Трохи розчини квасить усе тісто!
10 Я в Господі маю надію на вас, що нічого іншого думати не будете ви. А хто вас непокоїть, осуджений буде, хоч би він хто був!
11
12 О, коли б були навіть відсічені ті, хто підбурює вас!
13
14 Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе!
15 Коли ж ви гризете та їсте один одного, то глядіть, щоб не знищили ви один одного!
16
17 бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете.
18 Коли ж дух вас провадить, то ви не під Законом.
19 Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста,
20 ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі,
21 завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!
22
23 лагідність, здержливість: Закону нема на таких!
24 А ті, що Христові Ісусові, розп'яли вони тіло з пожадливостями та з похотями.
25 Коли духом живемо, то й духом ходімо!
26 Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному!
1
2 Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.
3
4 Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому!
5 Бо кожен нестиме свій власний тягар!
6 А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим.
7 Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!
8 Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.
9 А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо.
10 Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!
11
12 Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового.
13
14 А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'ятий світ для мене, а я для світу.
15 Бо сили немає ані обрізання, ані необрізання, а створіння нове.
16 А всі ті, хто піде за цим правилом, мир та милість на них, і на Ізраїля Божого!
17
18