1
Слова Амоса, одного з пастухів текойських, котрі він [чув ] у видінні про Ізраїль за днів Уззійї, царя юдейського, і за днів Єровоама, Йоашового сина, царя ізраїльського, за два роки перед землетрясінням.2
І сказав він: Господь загремить з Сіону і озветься голосом Своїм з Єрусалиму, – і заплачуть хижки пастухів, і висохне вершина Кармелу.
3
Так говорить Господь: За три злочини Дамаску і за чотири не помилую його, тому що вони молотили Ґілеад залізними молотилами.
4
І пошлю вогонь на дім Хазаїла, – і пожере він палати Бен-Гадада.
5
І зламаю засуви Дамаску і винищу мешканців долини Авен і того, хто тримає берло – з Бет-Едене, і піде народ арамійський в полон до Кіра, говорить Господь.
6
Так говорить Господь: За три злочини Гази і за чотири не помилую її, тому що вони вивели всіх у полон, щоб їх передати Едомові.
7
І пошлю вогонь на мури Гази, – і пожере оселі її.
8
І винищу мешканців Азоту і того, що тримає берло в Ашкелоні, і поверну руку Мою на Екрон – і загине останок филистимлян, говорить Господь.
9
Так говорить Господь: За три злочини Тиру і за чотири не помилую його, тому що вони передали всіх полонених Едомові і не згадали братерської спілки.
10
Пошлю вогонь на мури Тиру, – і пожере оселі його.
11
Так говорить Господь: За три злочини Едому і за чотири не помилую його, тому що він переслідував брата свого мечем, витіснив відчуття роду, навіснів постійно у гніві своєму і завше був виповнений люттю своєю.
12
І пошлю вогонь до Теману, – і пожере оселі Боцри.
13
Так говорить Господь: За три злочини синів Аммонових і за чотири не помилую їх, тому що вони розтинали вагітних в Ґілеаді, щоби поширити межі свої.
14
І запалю вогонь на мурах Рабби, – і пожере оселі її поміж криком у день битви, з вихором у день бурі.
15
І піде цар їхній у полон, він і князі його разом з ним, говорить Господь.
1
Так говорить Господь: За три злочини Моава і за чотири не помилую його, тому що він перепалив кості царя едомського на вапно.
2
І пошлю вогонь на Моава, – і пожере оселі Керіййоту, і загине Моав серед погрому з гуркотом, при звуках рогу.
3
Винищу суддю з-поміж нього і умертвлю усіх князів його разом з ним, говорить Господь.
4
Так говорить Господь: За три злочини Юди і за чотири не помилую його, тому що відкинули закона Господнього, і приписів Його не пильнували, та й ідоли їхні, слідом котрих ходили батьки їхні, звели їх зі стежки.
5
І пошлю вогонь на Юду, – і пожере оселі Єрусалиму.
6
Так говорить Господь: За три злочини Ізраїля і за чотири не помилую його, тому що продають достойника за срібло, а бідного – за пару сандаліїв.
7
Прагнуть, аби порох земний був на голові вбогих, і стежку покірних викривляють; навіть батько і син ходять до однієї жінки, щоб ганьбити святе ймення Моє.
8
На одежі, взятій у заставу, вилежуються біля всілякого жертовника, і вино, [стягнене ] із звинувачуваних, п'ють у домі богів своїх.
9
А Я знищив перед обличчям їхнім Аморея, котрого підвищення були, мов у кедра, заввишки, і котрий був міцний, як дуб; Я винищив плід його вгорі і коріння його внизу.
10
А вас Я вивів із краю єгипетського і водив вас у пустелі сорок літ, щоб вам успадкувати землю аморейську,
11
Із синів ваших Я вибирав у пророки і з юнаків ваших – в назореї; чи не так воно, сини Ізраїля? – говорить Господь.
12
А ви назореїв напували вином і пророкам наказували, кажучи: Не пророкуйте!
13
Ось, Я придавлю вас, як давить віз, навантажений снопами.
14
І в моторного забракне сили втікати, і міцний не захистить міцности своєї, і сміливий не врятує життя свого.
15
Ані лучник не встоїть, ні прудконогий не втече, ні вершник на коні не врятує свого життя.
16
І найсміливіший з-поміж сміливих утікатиме голий того ж дня, говорить Господь.
1
Послухайте слово оце, котре Господь вирік на вас, сини Ізраїля, – на все плем'я, котре вивів Я з краю Єгипетського, – кажучи:
2
Тільки вас визнав Я з-поміж усіх племен землі, а тому й стягну з вас за всі беззаконня ваші.
3
Чи підуть двоє разом, як не змовляться поміж собою?
4
Чи рикає лев у лісі, коли перед ним немає здобичі? Чи озивається своїм голосом левеня із лігва свого, коли він нічого не впіймав?
5
Чи потрапить пташка у сильце, коли сильця немає для неї? Чи підніметься із землі сільце, якщо до нього нічогісінько не втрапило?
6
Чи озветься у місті ріг, – і народ не злякався б? Чи трапляється в місті лихоліття, котре не Господь спричинив би?
7
Бо Господь Бог нічого не чинить, доки не відкриє Своєї таїни служникам Своїм, пророкам.
8
Лев почав рикати, – хто не здригнеться? Господь Бог сказав, – хто не буде пророкувати?
9
Проголосіть на покрівлях в Азоті і на дахах у краю єгипетському, і скажіть: Зберіться на гори Самарії і подивіться на велику зарозумілість і на утиски серед неї.
10
Вони не вміють діяти справедливо, говорить Господь: насильством і грабіжництвом накопичують скарби в оселі свої.
11
А тому так говорить Господь Бог: Ось супротивник, і причому довкола усієї землі! Він унеможливить могутність твою, і пограбовані будуть оселі твої.
12
Так говорить Господь: Як [іноді ] пастух рятує з пащі лева дві гомілки, або частину вуха, так порятовані будуть сини Ізраїля, що сидять у Самарії в закутку постелі і в Дамаску на ложі.
13
Послухайте і засвідкуйте домові Якова, говорить Господь Бог, Бог Саваот.
14
Бо того дня, коли Я стягну з Ізраїля за злочини його, стягну й за жертовники у Бетелі, і відрубані будуть роги вівтаря і впадуть на землю.
15
І знищу дім зимовий разом із домом літнім, і щезнуть будинки з прикрасами із слонової кості; і не стане багатьох будинків, говорить Господь.
1
Послухайте слово оце, телиці башанські, котрі на горі Самарійській, – ви, що чините утиски бідним, пригнічуєте вбогих, і кажете володарям своїм: Подай, і ми будемо пити.
2
Присягався Господь Бог святістю своєю, що, ось, прийдуть на вас дні, коли потягнуть вас гаками і решту ваших – вудилами.
3
І крізь проломи в мурах вийдете, – кожна, як зуміє, і покинете всі опорядження осель, говорить Господь.
4
Рушайте до Бетеля – і грішіть, до Ґілгалу – і примножуйте злочини; приносьте пожертви ваші щоранку, десятини ваші, а хоч би по кожних трьох днях.
5
Приносьте на пожертву вдячности квасне, проголошуйте про добровільні приношення ваші і оповідайте про них, бо ви це любите, сини Ізраїля, говорить Господь Бог.
6
За це й дав Я вам голі зуби в усіх містах ваших і нестачу хліба в усіх поселеннях ваших; аж ви не навернулися до Мене, говорить Господь.
7
І утримував од вас дощ за три місяці жнив; проливав дощ на одне місто, а на інше не проливав дощу; одна ділянка була напоєна дощем, а інша, не покроплена дощем, висихала.
8
І сходилися два, три міста в одне місто, щоб напитися води, і не могли досхочу напитися; але й тоді ви не навернулися до Мене, говорить Господь.
9
Я карав вас сошкою та зеленячкою; багато садів ваших і смоківниць ваших, і олив ваших пожирала гусінь, – одначе ви не навернулися до Мене, говорить Господь.
10
Посилав Я на вас моровицю, схожу на єгипетську, убивав мечем юнаків ваших, забирав коней у полон, аж так, що сморід від таборів ваших підіймався в ніздрі ваші, – і все-таки ви не навернулися до Мене, говорить Господь.
11
Звершував Я серед вас руйнування, як зруйнував Бог Содом і Гомору, і ви були вихоплені, як головешка з вогню, – і все ж таки ви не навернулися до Мене, говорить Господь.
12
Тому так учиню Я з тобою, Ізраїлю: і, оскільки Я так учиню з тобою, то приготуйся до стрічі Бога твого, Ізраїлю.
13
Бо ось Він, Котрий утворює гори і утворює вітер і виповідає чоловікові заміри його, вранішнє світло перетворює на морок і ступає понад землею. Господь Бог Саваот – ймення Йому.
1
Послухайте слово, в котрому я здійму плач за вас, дім Ізраїля.
2
Упала, не підводиться уже діва Ізраїлева! Повалена на землю свою, і нікому підвести її.
3
Бо так говорить Господь Бог: Місто, що виступило тисячею, залишиться тільки з сотнею, а те, що виступило з сотнею, залишиться з десятком біля дому Ізраїля.
4
Бо так говорить Господь домові Ізраїля: Знайдіть Мене, і будете живі.
5
Не шукайте Бетелу і не ходіть до Ґілгалу і до Беер-Шеву не простуйте, бо Ґілгал увесь піде в полон, і Бетел обернеться на ніщо.
6
Шукайте, знайдіть Господа – і будете живі, щоб Він не кинувся на дім Йосипів, наче вогонь, котрий пожере його, і нікому буде загасити його у Бетелі.
7
О, ви, котрі суд обертаєте на отруту, і правду валите на землю.
8
Хто утворив семизір'я та Оріона, і перетворює смертну тінь на ясний ранок, а день учиняє темним, як ніч, прикликає води морські і розливає їх на поверхню землі? Господь – ймення Йому!
9
Він зміцнює спустошувача супроти сильного, і спустошувач заходить до фортеці.
10
А вони ненавидять того, хто викриває на брамі і нехтують тим, хто говорить правду.
11
Тому за те, що ви топчете убогого і берете від нього дарунки хлібом, ви спорудите будинки з тесаного каміння, але мешкати не будете в них; виростите чудові виноградники, та вина з них не будете пити.
12
Бо Я знаю, які численні злочини ваші і які тяжкі гріхи ваші: ви – вороги праведного, берете хабарі і перекручуєте в суді справи бідних.
13
А тому розумний мовчить цього часу; бо лихий цей час.
14
Шукайте добра, а не зла, щоб вам залишитися живими; – і тоді Господь Бог Саваот буде з вами, як ви кажете.
15
Зненавидьте зло і полюбіть добро і поновіть біля брами правосуддя; можливо, Господь Бог Саваот помилує останок Йосипів.
16
А тому так говорить Господь Бог Саваот, Вседержитель: На всіх вулицях буде плач і на всіх шляхах будете вигукувати: Леле! Отакої! – і прикличуть землероба нарікати і вдатних до пісень-плачів, – плакати.
17
І в усіх виноградниках буде плач, бо Я пройду поміж тобою, говорить Господь.
18
Горе бажаючим дня Господнього! Нащо вам цей день Господній? Він – пітьма, а не світло, –
19
Це те саме, якби хтось утік від лева, а йому назустріч ведмідь, або, якби прийшов додому і сперся рукою на стіну, – і гадюка ужалила б його.
20
Хіба день Господній – не морок, а світло? Він – пітьма, і немає в ньому сяяння.
21
Ненавиджу, відкидаю свята ваші і не сприймаю пожертв у пору урочистих зібрань ваших.
22
Якщо піднесете Мені всеспалення і хлібне приношення, Я не прийму їх і не подивлюся на вдячну пожертву з гладких телят ваших.
23
Забери від Мене легіт пісень твоїх, бо звуків гусел твоїх Я не буду чути.
24
Нехай, наче вода, тече суд, і правда, – як могутній потік.
25
Чи приносили ви Мені пожертви і хлібні дари в пустелі, упродовж сорока літ, доме Ізраїлів?
26
Ви носили скинію Молохову і зорю бога вашого Кенана, зображення, котрі ви вчиняли для себе.
27
За це Я переселю вас за Дамаск, говорить Господь; Бог Саваот – ймення Йому.
1
Горе безпечним на Сіоні і тим, що сподіваються на гору Самарійську, значним у першому з-поміж народів, до котрих дім Ізраїля приходить!
2
Перейдіть до Калне і подивіться; звідти перейдіть до Гамату великого і спустіться до Ґату филистимського. Чи не ліпші вони оцих царств? Чи не просторіші їхні володіння од ваших володінь?
3
Ви, котрі день лихоліття вважаєте далеким і наближаєте перемогу насильства, –
4
Ви, котрі вилежуєтеся на ложах із слонової кості і виніжуєтеся на постелях ваших, їсте найкращих баранів з отари і телят з буйнотравого пасовиська,
5
Співаєте під звуки гусел і вважаєте, що володієте музичним інструментом, як Давид,
6
П'єте з чаші вино, і намащуєтеся найдобірнішою оливою, і не співстраждаєте Йосипові за його лихоліття!
7
За це нині підуть вони в полон на чолі полонених, і скінчаться веселощі зніжених.
8
Присягається Господь Бог Самим Собою і так говорить Господь Бог Саваот: Гидую пихатістю Якова і ненавиджу оселі його, і віддам місто і все, що виповнює його.
9
І станеться, якщо в котрім домі залишиться десять чоловік, то помруть навіть вони;
10
І візьме їх родич їхній чи сусіда, щоб винести кості з дому, і скаже тому, що буде біля дому: Чи є в тебе ще хтось? Той відповість: Немає нікого. І скаже ще: Мовчи! Бо не можна називати ймення Господнього.
11
Бо ось, Господь накаже, і великі будинки будуть в проломах, а малі споруди – в тріщинах.
12
Чи бігають коні по скелі? Чи можна її розорювати волами? А тим часом, ви суд обертаєте на отруту і плід правди – на гіркоту.
13
Ви, котрі захоплюєтеся нікчемними речами і кажете: Чи не своєю силою ми надбали собі могутність?
14
Ось, Я, говорить Господь Бог Саваот, поставлю народ супроти вас, доме Ізраїлів, і будуть відтручувати вас від входу до Гамату, аж до потоку в пустелі.
1
Таке видіння відкрив мені Господь Бог: Ось, Він витворив сарану, коли почала витикатися пізня трава, і це була трава після царського укосу.2
І сталося, коли вони скінчили їсти траву на землі, я сказав:Господе Боже! Помилуй; як устоїть Яків? Він дуже малий.
3
І пожалів Господь про те. Не буде цього, сказав Господь.
4
Таке видіння відкрив мені Господь Бог: Ось, Господь Бог звершив для суду вогонь, – і він пожер велику безодню, пожер і частину землі.5
І сказав я: Господе Боже! Зупини! Як устоїть Яків? Він дуже малий.
6
І пожалів Господь про те; і цього не буде, сказав Господь Бог.
7
Таке видіння відкрив мені Господь: Ось, Господь стояв на прямовисній стіні, і в руці у Нього свинцевий висок.8
І сказав мені Господь:Що ти бачиш, Амосе? Я відповів: Висок. І Господь сказав: Ось, покладу висок посеред народу Мого, Ізраїля; Не буду вже прощати йому.
9
І спустошені будуть [жертовні ] підвищення Ісакові, і зруйновані будуть святині Ізраїлеві, і постану з мечем супроти дому Єровоамового.
10 І послав Амація, священик бетельський, до Єровоама, царя ізраїльського, сказати: Амос змовляється супроти тебе серед дому Ізраїлевого; земля не може витерпіти усіх слів його;
11 Бо таке говорить Амос: Від меча помре Єровоам, а Ізраїль неодмінно буде полоненим від землі своєї.
12
І сказав Амація Амосові: Ясновидче! Іди і відійди на землю Юдину; там їж хліб і там пророкуй.13 А в Бетелі вже не пророкуй; бо він – святиня царя й дім царський.
14
І відповідав Амос, і сказав до Амації: Я – не пророк і не син пророка; я був пастухом і збирав сикомори.15 Але Господь забрав мене від овець і сказав мені Господь: Іди, пророкуй до народу Мого, Ізраїля.
16 Тепер вислухай слово Господнє. Ти говориш: Не пророкуй на Ізраїля і не виповідай слів на дім Ісааків.
17
За це ось, що говорить Господь: Дружина твоя буде збезчещена в місті; сини і доньки твої впадуть від меча; земля твоя буде поділена межовою мотузкою, а ти помреш в землі нечистій, й Ізраїль неодмінно буде виведений із землі своєї.
1
Таке видіння відкрив мені Господь Бог; ось, кошик зі стиглими плодами.2 І сказав Він: Що ти бачиш, Амосе? Я відповів: Кошика зі стиглими плодами. Тоді Господь сказав мені: Наблизився кінець народові Моєму, Ізраїлеві; не буду вже прощати йому.
3
Пісні оселі того дня стануть риданнями, говорить Господь Бог; багато буде трупів, на всілякому місці будуть кидати їх мовчки.
4
Вислухайте це, ті, що ладні поглинути бідних і вигубити вбогих; –
5
Ви, котрі говорите: Коли мине новий місяць, щоб нам продавати хліб, і субота – щоби відчинити житниці, зменшити міру, збільшити ціну шекля і обдурювати облудними вагами,
6
Щоб купляти нужденних за срібло, і бідного за пару взуття, а висівки з хліба продавати.
7
Присягався Господь славою Якова: По правді ніколи не забуду жодної із справ їхніх!
8
Чи не захитається від цього земля, і чи не заплаче кожний, що живе на ній? Візьметься хвилями вона вся, мов ріка, і буде здійматися і опускатися, мов ріка єгипетська.
9
І станеться того дня, говорить Господь Бог: Учиню захід сонця в полудень і затьмарю землю серед світлого дня,
10
І оберну свята ваші на жалобу і всі пісні ваші – на плач, і покладу на всі рамена веретище і лисину на всіляку голову; і вчиню [в країні ] плач, як за єдиним сином, і кінець її буде, мов гіркий день.
11
Ось, надходять дні, говорить Господь Бог, коли Я пошлю на землю голод, – не голод на хліб, не спрагу на воду, але спрагу на слухання слів Господніх.
12
І будуть ходити від моря й до моря і поневірятися від півночі до сходу в пошуках слова Господнього, і не знайдуть його.
13
Того дня танути будуть від спраги вродливі юнки і юнаки,
14
Котрі присягаються гріхом самарійським і кажуть: Живий бог твій, Дане! І живий шлях до Версавії! – Вони впадуть і вже не підведуться.
1
Бачив я Господа, Котрий стояв над жертовником, і Він сказав: Удар в одвірок над брамою, щоб здригнулися лутки, і завали їх на голови всіх їх, а решту з них Я уражу мечем: не втече у них ніхто з утікачів і не врятується з них ніхто, що жадатиме врятуватися.
2
І якби вони закопалися в шеол, то й звідти рука Моя забере їх, якби зійшли на небо, – і звідти скину їх.
3
І якби вони сховалися на верховині Кармелу, то й там знайду і заберу їх; якби навіть сховалися від очей Моїх на дні моря – і там накажу морському звірові ужалити їх.
4
І якщо підуть у полон попереду ворогів своїх, то звелю мечеві й там забити їх. Оберну на них очі Мої на лихо їм, а не на добро.
5
Бо Господь Бог Саваот торкнеться землі і вона розтане, і заплачуть усі, що живуть на ній; і здійметься вона вся, як ріка, і опуститься, як ріка єгипетська;
6
Він спорудив горішні оселі Свої на небесах і склепіння Своє утвердив на землі, прикликає води морські і виливає їх на поверхню землі; Господь – ймення Йому.
7
Чи не такі, як сини ефіопів, і ви для Мене, сини Ізраїлеві? – говорить Господь. Чи не Я вивів Ізраїля з краю єгипетського і филистимлян з Кафтору і Арама з Кіру?
8
Ось, очі Господа Бога – на грішне царство, і Я винищу його з обличчя землі; але дім Якова не зовсім понищу, говорить Господь.
9
Бо ось, Я звелю і розсію дім Ізраїлів по всіх народах, як розсівають зерно в решеті, і жодне не впаде на землю.
10
Від меча помруть всі грішники з народу Мого, котрі кажуть: Не спіткає нас і не прийде до нас це лихоліття!
11
Того дня Я поновлю скинію Давидову, що впала, зарихтую тріщини в ній і зруйноване полагоджу, і опоряджу її, як за днів старожитніх,
12
Щоб вони оволоділи останком Едому і всіма народами, між котрими сповіститься ймення Моє, – говорить Господь, Котрий утворює все це.
13
Ось, надійдуть дні, говорить Господь, коли орач застане ще женця, а видушувач винограду – сівача; і гори виточуватимуть сік виноградний, і всі пагорби потечуть.
14
І поверну з полону народ Мій, Ізраїля, і забудують спорожнілі міста, і оселяться в них, насадять виноградники і питимуть вино з них, започаткують сади і почнуть їсти плоди з них.
15
І посаджу їх на землі їхній, і вони вже не будуть відкинуті од землі своєї, котру Я дав їм, говорить Господь Бог твій.