1

1

Павло, слуга Божий, Апостол Ісуса Христа, через віру вибраних Божих і пізнання істини, що стосується благочестя.

2 У надії вічного життя, яку обіцяв незрадливий у слові Бог передніше вічного часу,

3 А Свого часу явив Своє слово у проповіді, дорученій мені з повеління Рятівника нашого, Бога, -

4 Титові, істинному синові через спільну віру: благодать, милість і мир від Бога Вітця і Господа Ісуса Христа, Рятівника нашого.

5

Я для того залишив тебе на Кріті, щоб ти завершив недокінчене і настановив по всіх містах пресвітерів, як я тобі наказував:

6

Якщо хтось бездоганний, чоловік однієї дружини, дітей має вірних, що не відають докору за розпусту чи непокору,

7 Бо єпископ має бути бездоганний, як Божий домобудівник, не зарозумілий, не гнівливий, не п'яниця, не забіяка, не корисливий,

8 Але гостинний до зайшлих, добролюбець, цнотливий, справедливий, доброчинний, розважливий,

9 Що тримається найпевнішого слова, згідно з ученням, щоб він був спроможний і напучувати у справжньому вченні і тих, що чинять спротив, викривати.

10

Бо є чимало й непокірних балакунів і блудників, надто ж із обрізаних,

11 Котрим треба загороджувати уста: вони-бо розбещують цілі доми, навчаючи, чого не варто, з огидного користолюбства.

12 Це з них самих один віршотворець сказав: крітяни завжди брехливі, хижі звірі, утробища ліниві.

13 Свідчення це справедливе. З цієї причини викривай їх суворо, щоб вони були міцні у вірі.

14 Не зважаючи на юдейські байки і приписи людей, котрі ухиляються від істини.

15 Для чистих все чисте; а для опоганених і невіруючих немає нічого чистого, але опоганені розум їхній і совість.

16 Вони кажуть, що знають Бога; а справами зрікаються, будучи огидними і непокірними, і не здатними на жодну добру справу.

2

1

А ти повідуй те, що відповідає вченню (Христовому):

2 Щоб літні чоловіки були пильними, поважними, доброчинними, міцні у вірі, в любові і в терпінні.

3 Щоб літні жінки також одягалися так, як пристойно святим, не були наклепницями, не ставали рабинями пиятики, навчали добра.

4 Щоб навчали молодих дружин любити (своїх) чоловіків та голубити дітей,

5 Щоб цнотливими були, чистими, дбайливі в домі, добрі, покірні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Слово Боже.

6 Юнаків також умовляй бути доброчесними.

7 У всьому виявляй у собі взірець добрих справ, в учителюванні чистоту, поважність, неушкодженність,

8 У слові розважливість, бездоганність, щоб супротивник був посоромлений, не маючи чогось недоброго сказати про нас.

9 Рабів умовляй коритися своїм володарям, догоджати їм у всьому, не суперечити.

10 Не красти, але виявляти всю добру вірність, щоб вони у всьому були окрасою вчення Рятівника нашого, Бога.

11

Бо з'явилася благодать Божа, рятівна для всіх людей,

12 Що навчає нас, щоб ми, відкинувши нечестя і світські похоті, цнотливо, правдиво і доброчинно жили нинішнього віку.

13 Наджидаючи щасливої надії і з'яви великого Бога і Рятівника нашого Ісуса Христа.

14 Котрий віддав Себе за нас, щоб визволити нас од усілякого беззаконня і очистити Собі народ особливий, ревний на добрі справи.

15 Оце кажи, умовляй і викривай з усілякою владою, щоб ніхто не зневажив тебе.

3

1

Нагадуй їм підкорятися і коритися володарям і владі, бути готовими на всіляку добру справу,

2 Нікого не лихословити, бути не сварливим, але тихим, і виявляти всіляку покору перед усіма людьми.

3 Бо ми також були колись нерозважливі, непокірні, заблуклі, були рабами похотей і різноманітних розкошів, жили в злобі і заздрості, були бридкими, ненавиділи один одного.

4 А коли з'явилася благодать і людинолюбство Рятівника нашого, Бога,

5 Він урятував нас не за справами праведности, котрі ми звершили, а за Своєю милістю, купіллю відродження і оновлення Святим Духом,

6 Котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Рятівника нашого.

7

Щоб, виправдавшись Його благодаттю, ми з надією стали спадкоємцями вічного життя.

8

Слово це вірне; і я бажаю, щоб ти підтверджував про це, щоб ті, які увірували в Бога, старалися бути ревними на добрі справи: це добре і корисне людям.

9 А недолугих змагань, і родоводів, розбрату, і суперечок про Закон уникай, бо вони безвартісні й марні.

10 Від єретика, після першого і другого напучування, ухиляйся,

11 Знаючи, що такий розбестився, грішить і вже самозасуджений.

12

Коли пришлю до тебе Артема чи Тихика, поквапся прийти до мене в Нікополь; бо я поклав собі пробути там зиму,

13 Законника Зіну і Аполлоса потурбуйся відправити так, щоб їм нічого не забракло.

14 Нехай наші також навчаються на добрих справах, у забезпеченні необхідних потреб, щоб не були безплідні.

15

Вітають тебе всі, що є зі мною. Вітай тих, що люблять нас у вірі. Благодать з усіма вами. Амінь.