1

1

Слова Амоса, одного з пастухів текойських, котрі він [чув ] у видінні про Ізраїль за днів Уззійї, царя юдейського, і за днів Єровоама, Йоашового сина, царя ізраїльського, за два роки перед землетрясінням.

2

І сказав він: Господь загремить з Сіону і озветься голосом Своїм з Єрусалиму, – і заплачуть хижки пастухів, і висохне вершина Кармелу.

3

Так говорить Господь: За три злочини Дамаску і за чотири не помилую його, тому що вони молотили Ґілеад залізними молотилами.

4

І пошлю вогонь на дім Хазаїла, – і пожере він палати Бен-Гадада.

5

І зламаю засуви Дамаску і винищу мешканців долини Авен і того, хто тримає берло – з Бет-Едене, і піде народ арамійський в полон до Кіра, говорить Господь.

6

Так говорить Господь: За три злочини Гази і за чотири не помилую її, тому що вони вивели всіх у полон, щоб їх передати Едомові.

7

І пошлю вогонь на мури Гази, – і пожере оселі її.

8

І винищу мешканців Азоту і того, що тримає берло в Ашкелоні, і поверну руку Мою на Екрон – і загине останок филистимлян, говорить Господь.

9

Так говорить Господь: За три злочини Тиру і за чотири не помилую його, тому що вони передали всіх полонених Едомові і не згадали братерської спілки.

10

Пошлю вогонь на мури Тиру, – і пожере оселі його.

11

Так говорить Господь: За три злочини Едому і за чотири не помилую його, тому що він переслідував брата свого мечем, витіснив відчуття роду, навіснів постійно у гніві своєму і завше був виповнений люттю своєю.

12

І пошлю вогонь до Теману, – і пожере оселі Боцри.

13

Так говорить Господь: За три злочини синів Аммонових і за чотири не помилую їх, тому що вони розтинали вагітних в Ґілеаді, щоби поширити межі свої.

14

І запалю вогонь на мурах Рабби, – і пожере оселі її поміж криком у день битви, з вихором у день бурі.

15

І піде цар їхній у полон, він і князі його разом з ним, говорить Господь.

2

1

Так говорить Господь: За три злочини Моава і за чотири не помилую його, тому що він перепалив кості царя едомського на вапно.

2

І пошлю вогонь на Моава, – і пожере оселі Керіййоту, і загине Моав серед погрому з гуркотом, при звуках рогу.

3

Винищу суддю з-поміж нього і умертвлю усіх князів його разом з ним, говорить Господь.

4

Так говорить Господь: За три злочини Юди і за чотири не помилую його, тому що відкинули закона Господнього, і приписів Його не пильнували, та й ідоли їхні, слідом котрих ходили батьки їхні, звели їх зі стежки.

5

І пошлю вогонь на Юду, – і пожере оселі Єрусалиму.

6

Так говорить Господь: За три злочини Ізраїля і за чотири не помилую його, тому що продають достойника за срібло, а бідного – за пару сандаліїв.

7

Прагнуть, аби порох земний був на голові вбогих, і стежку покірних викривляють; навіть батько і син ходять до однієї жінки, щоб ганьбити святе ймення Моє.

8

На одежі, взятій у заставу, вилежуються біля всілякого жертовника, і вино, [стягнене ] із звинувачуваних, п'ють у домі богів своїх.

9

А Я знищив перед обличчям їхнім Аморея, котрого підвищення були, мов у кедра, заввишки, і котрий був міцний, як дуб; Я винищив плід його вгорі і коріння його внизу.

10

А вас Я вивів із краю єгипетського і водив вас у пустелі сорок літ, щоб вам успадкувати землю аморейську,

11

Із синів ваших Я вибирав у пророки і з юнаків ваших – в назореї; чи не так воно, сини Ізраїля? – говорить Господь.

12

А ви назореїв напували вином і пророкам наказували, кажучи: Не пророкуйте!

13

Ось, Я придавлю вас, як давить віз, навантажений снопами.

14

І в моторного забракне сили втікати, і міцний не захистить міцности своєї, і сміливий не врятує життя свого.

15

Ані лучник не встоїть, ні прудконогий не втече, ні вершник на коні не врятує свого життя.

16

І найсміливіший з-поміж сміливих утікатиме голий того ж дня, говорить Господь.

3

1

Послухайте слово оце, котре Господь вирік на вас, сини Ізраїля, – на все плем'я, котре вивів Я з краю Єгипетського, – кажучи:

2

Тільки вас визнав Я з-поміж усіх племен землі, а тому й стягну з вас за всі беззаконня ваші.

3

Чи підуть двоє разом, як не змовляться поміж собою?

4

Чи рикає лев у лісі, коли перед ним немає здобичі? Чи озивається своїм голосом левеня із лігва свого, коли він нічого не впіймав?

5

Чи потрапить пташка у сильце, коли сильця немає для неї? Чи підніметься із землі сільце, якщо до нього нічогісінько не втрапило?

6

Чи озветься у місті ріг, – і народ не злякався б? Чи трапляється в місті лихоліття, котре не Господь спричинив би?

7

Бо Господь Бог нічого не чинить, доки не відкриє Своєї таїни служникам Своїм, пророкам.

8

Лев почав рикати, – хто не здригнеться? Господь Бог сказав, – хто не буде пророкувати?

9

Проголосіть на покрівлях в Азоті і на дахах у краю єгипетському, і скажіть: Зберіться на гори Самарії і подивіться на велику зарозумілість і на утиски серед неї.

10

Вони не вміють діяти справедливо, говорить Господь: насильством і грабіжництвом накопичують скарби в оселі свої.

11

А тому так говорить Господь Бог: Ось супротивник, і причому довкола усієї землі! Він унеможливить могутність твою, і пограбовані будуть оселі твої.

12

Так говорить Господь: Як [іноді ] пастух рятує з пащі лева дві гомілки, або частину вуха, так порятовані будуть сини Ізраїля, що сидять у Самарії в закутку постелі і в Дамаску на ложі.

13

Послухайте і засвідкуйте домові Якова, говорить Господь Бог, Бог Саваот.

14

Бо того дня, коли Я стягну з Ізраїля за злочини його, стягну й за жертовники у Бетелі, і відрубані будуть роги вівтаря і впадуть на землю.

15

І знищу дім зимовий разом із домом літнім, і щезнуть будинки з прикрасами із слонової кості; і не стане багатьох будинків, говорить Господь.

4

1

Послухайте слово оце, телиці башанські, котрі на горі Самарійській, – ви, що чините утиски бідним, пригнічуєте вбогих, і кажете володарям своїм: Подай, і ми будемо пити.

2

Присягався Господь Бог святістю своєю, що, ось, прийдуть на вас дні, коли потягнуть вас гаками і решту ваших – вудилами.

3

І крізь проломи в мурах вийдете, – кожна, як зуміє, і покинете всі опорядження осель, говорить Господь.

4

Рушайте до Бетеля – і грішіть, до Ґілгалу – і примножуйте злочини; приносьте пожертви ваші щоранку, десятини ваші, а хоч би по кожних трьох днях.

5

Приносьте на пожертву вдячности квасне, проголошуйте про добровільні приношення ваші і оповідайте про них, бо ви це любите, сини Ізраїля, говорить Господь Бог.

6

За це й дав Я вам голі зуби в усіх містах ваших і нестачу хліба в усіх поселеннях ваших; аж ви не навернулися до Мене, говорить Господь.

7

І утримував од вас дощ за три місяці жнив; проливав дощ на одне місто, а на інше не проливав дощу; одна ділянка була напоєна дощем, а інша, не покроплена дощем, висихала.

8

І сходилися два, три міста в одне місто, щоб напитися води, і не могли досхочу напитися; але й тоді ви не навернулися до Мене, говорить Господь.

9

Я карав вас сошкою та зеленячкою; багато садів ваших і смоківниць ваших, і олив ваших пожирала гусінь, – одначе ви не навернулися до Мене, говорить Господь.

10

Посилав Я на вас моровицю, схожу на єгипетську, убивав мечем юнаків ваших, забирав коней у полон, аж так, що сморід від таборів ваших підіймався в ніздрі ваші, – і все-таки ви не навернулися до Мене, говорить Господь.

11

Звершував Я серед вас руйнування, як зруйнував Бог Содом і Гомору, і ви були вихоплені, як головешка з вогню, – і все ж таки ви не навернулися до Мене, говорить Господь.

12

Тому так учиню Я з тобою, Ізраїлю: і, оскільки Я так учиню з тобою, то приготуйся до стрічі Бога твого, Ізраїлю.

13

Бо ось Він, Котрий утворює гори і утворює вітер і виповідає чоловікові заміри його, вранішнє світло перетворює на морок і ступає понад землею. Господь Бог Саваот – ймення Йому.

5

1

Послухайте слово, в котрому я здійму плач за вас, дім Ізраїля.

2

Упала, не підводиться уже діва Ізраїлева! Повалена на землю свою, і нікому підвести її.

3

Бо так говорить Господь Бог: Місто, що виступило тисячею, залишиться тільки з сотнею, а те, що виступило з сотнею, залишиться з десятком біля дому Ізраїля.

4

Бо так говорить Господь домові Ізраїля: Знайдіть Мене, і будете живі.

5

Не шукайте Бетелу і не ходіть до Ґілгалу і до Беер-Шеву не простуйте, бо Ґілгал увесь піде в полон, і Бетел обернеться на ніщо.

6

Шукайте, знайдіть Господа – і будете живі, щоб Він не кинувся на дім Йосипів, наче вогонь, котрий пожере його, і нікому буде загасити його у Бетелі.

7

О, ви, котрі суд обертаєте на отруту, і правду валите на землю.

8

Хто утворив семизір'я та Оріона, і перетворює смертну тінь на ясний ранок, а день учиняє темним, як ніч, прикликає води морські і розливає їх на поверхню землі? Господь – ймення Йому!

9

Він зміцнює спустошувача супроти сильного, і спустошувач заходить до фортеці.

10

А вони ненавидять того, хто викриває на брамі і нехтують тим, хто говорить правду.

11

Тому за те, що ви топчете убогого і берете від нього дарунки хлібом, ви спорудите будинки з тесаного каміння, але мешкати не будете в них; виростите чудові виноградники, та вина з них не будете пити.

12

Бо Я знаю, які численні злочини ваші і які тяжкі гріхи ваші: ви – вороги праведного, берете хабарі і перекручуєте в суді справи бідних.

13

А тому розумний мовчить цього часу; бо лихий цей час.

14

Шукайте добра, а не зла, щоб вам залишитися живими; – і тоді Господь Бог Саваот буде з вами, як ви кажете.

15

Зненавидьте зло і полюбіть добро і поновіть біля брами правосуддя; можливо, Господь Бог Саваот помилує останок Йосипів.

16

А тому так говорить Господь Бог Саваот, Вседержитель: На всіх вулицях буде плач і на всіх шляхах будете вигукувати: Леле! Отакої! – і прикличуть землероба нарікати і вдатних до пісень-плачів, – плакати.

17

І в усіх виноградниках буде плач, бо Я пройду поміж тобою, говорить Господь.

18

Горе бажаючим дня Господнього! Нащо вам цей день Господній? Він – пітьма, а не світло, –

19

Це те саме, якби хтось утік від лева, а йому назустріч ведмідь, або, якби прийшов додому і сперся рукою на стіну, – і гадюка ужалила б його.

20

Хіба день Господній – не морок, а світло? Він – пітьма, і немає в ньому сяяння.

21

Ненавиджу, відкидаю свята ваші і не сприймаю пожертв у пору урочистих зібрань ваших.

22

Якщо піднесете Мені всеспалення і хлібне приношення, Я не прийму їх і не подивлюся на вдячну пожертву з гладких телят ваших.

23

Забери від Мене легіт пісень твоїх, бо звуків гусел твоїх Я не буду чути.

24

Нехай, наче вода, тече суд, і правда, – як могутній потік.

25

Чи приносили ви Мені пожертви і хлібні дари в пустелі, упродовж сорока літ, доме Ізраїлів?

26

Ви носили скинію Молохову і зорю бога вашого Кенана, зображення, котрі ви вчиняли для себе.

27

За це Я переселю вас за Дамаск, говорить Господь; Бог Саваот – ймення Йому.

6

1

Горе безпечним на Сіоні і тим, що сподіваються на гору Самарійську, значним у першому з-поміж народів, до котрих дім Ізраїля приходить!

2

Перейдіть до Калне і подивіться; звідти перейдіть до Гамату великого і спустіться до Ґату филистимського. Чи не ліпші вони оцих царств? Чи не просторіші їхні володіння од ваших володінь?

3

Ви, котрі день лихоліття вважаєте далеким і наближаєте перемогу насильства, –

4

Ви, котрі вилежуєтеся на ложах із слонової кості і виніжуєтеся на постелях ваших, їсте найкращих баранів з отари і телят з буйнотравого пасовиська,

5

Співаєте під звуки гусел і вважаєте, що володієте музичним інструментом, як Давид,

6

П'єте з чаші вино, і намащуєтеся найдобірнішою оливою, і не співстраждаєте Йосипові за його лихоліття!

7

За це нині підуть вони в полон на чолі полонених, і скінчаться веселощі зніжених.

8

Присягається Господь Бог Самим Собою і так говорить Господь Бог Саваот: Гидую пихатістю Якова і ненавиджу оселі його, і віддам місто і все, що виповнює його.

9

І станеться, якщо в котрім домі залишиться десять чоловік, то помруть навіть вони;

10

І візьме їх родич їхній чи сусіда, щоб винести кості з дому, і скаже тому, що буде біля дому: Чи є в тебе ще хтось? Той відповість: Немає нікого. І скаже ще: Мовчи! Бо не можна називати ймення Господнього.

11

Бо ось, Господь накаже, і великі будинки будуть в проломах, а малі споруди – в тріщинах.

12

Чи бігають коні по скелі? Чи можна її розорювати волами? А тим часом, ви суд обертаєте на отруту і плід правди – на гіркоту.

13

Ви, котрі захоплюєтеся нікчемними речами і кажете: Чи не своєю силою ми надбали собі могутність?

14

Ось, Я, говорить Господь Бог Саваот, поставлю народ супроти вас, доме Ізраїлів, і будуть відтручувати вас від входу до Гамату, аж до потоку в пустелі.

7

1

Таке видіння відкрив мені Господь Бог: Ось, Він витворив сарану, коли почала витикатися пізня трава, і це була трава після царського укосу.

2

І сталося, коли вони скінчили їсти траву на землі, я сказав:

Господе Боже! Помилуй; як устоїть Яків? Він дуже малий.

3

І пожалів Господь про те. Не буде цього, сказав Господь.

4

Таке видіння відкрив мені Господь Бог: Ось, Господь Бог звершив для суду вогонь, – і він пожер велику безодню, пожер і частину землі.

5

І сказав я: Господе Боже! Зупини! Як устоїть Яків? Він дуже малий.

6

І пожалів Господь про те; і цього не буде, сказав Господь Бог.

7

Таке видіння відкрив мені Господь: Ось, Господь стояв на прямовисній стіні, і в руці у Нього свинцевий висок.

8

І сказав мені Господь:

Що ти бачиш, Амосе? Я відповів: Висок. І Господь сказав: Ось, покладу висок посеред народу Мого, Ізраїля; Не буду вже прощати йому.

9

І спустошені будуть [жертовні ] підвищення Ісакові, і зруйновані будуть святині Ізраїлеві, і постану з мечем супроти дому Єровоамового.

10 І послав Амація, священик бетельський, до Єровоама, царя ізраїльського, сказати: Амос змовляється супроти тебе серед дому Ізраїлевого; земля не може витерпіти усіх слів його;

11 Бо таке говорить Амос: Від меча помре Єровоам, а Ізраїль неодмінно буде полоненим від землі своєї.

12

І сказав Амація Амосові: Ясновидче! Іди і відійди на землю Юдину; там їж хліб і там пророкуй.

13 А в Бетелі вже не пророкуй; бо він – святиня царя й дім царський.

14

І відповідав Амос, і сказав до Амації: Я – не пророк і не син пророка; я був пастухом і збирав сикомори.

15 Але Господь забрав мене від овець і сказав мені Господь: Іди, пророкуй до народу Мого, Ізраїля.

16 Тепер вислухай слово Господнє. Ти говориш: Не пророкуй на Ізраїля і не виповідай слів на дім Ісааків.

17

За це ось, що говорить Господь: Дружина твоя буде збезчещена в місті; сини і доньки твої впадуть від меча; земля твоя буде поділена межовою мотузкою, а ти помреш в землі нечистій, й Ізраїль неодмінно буде виведений із землі своєї.

8

1

Таке видіння відкрив мені Господь Бог; ось, кошик зі стиглими плодами.

2 І сказав Він: Що ти бачиш, Амосе? Я відповів: Кошика зі стиглими плодами. Тоді Господь сказав мені: Наблизився кінець народові Моєму, Ізраїлеві; не буду вже прощати йому.

3

Пісні оселі того дня стануть риданнями, говорить Господь Бог; багато буде трупів, на всілякому місці будуть кидати їх мовчки.

4

Вислухайте це, ті, що ладні поглинути бідних і вигубити вбогих; –

5

Ви, котрі говорите: Коли мине новий місяць, щоб нам продавати хліб, і субота – щоби відчинити житниці, зменшити міру, збільшити ціну шекля і обдурювати облудними вагами,

6

Щоб купляти нужденних за срібло, і бідного за пару взуття, а висівки з хліба продавати.

7

Присягався Господь славою Якова: По правді ніколи не забуду жодної із справ їхніх!

8

Чи не захитається від цього земля, і чи не заплаче кожний, що живе на ній? Візьметься хвилями вона вся, мов ріка, і буде здійматися і опускатися, мов ріка єгипетська.

9

І станеться того дня, говорить Господь Бог: Учиню захід сонця в полудень і затьмарю землю серед світлого дня,

10

І оберну свята ваші на жалобу і всі пісні ваші – на плач, і покладу на всі рамена веретище і лисину на всіляку голову; і вчиню [в країні ] плач, як за єдиним сином, і кінець її буде, мов гіркий день.

11

Ось, надходять дні, говорить Господь Бог, коли Я пошлю на землю голод, – не голод на хліб, не спрагу на воду, але спрагу на слухання слів Господніх.

12

І будуть ходити від моря й до моря і поневірятися від півночі до сходу в пошуках слова Господнього, і не знайдуть його.

13

Того дня танути будуть від спраги вродливі юнки і юнаки,

14

Котрі присягаються гріхом самарійським і кажуть: Живий бог твій, Дане! І живий шлях до Версавії! – Вони впадуть і вже не підведуться.

9

1

Бачив я Господа, Котрий стояв над жертовником, і Він сказав: Удар в одвірок над брамою, щоб здригнулися лутки, і завали їх на голови всіх їх, а решту з них Я уражу мечем: не втече у них ніхто з утікачів і не врятується з них ніхто, що жадатиме врятуватися.

2

І якби вони закопалися в шеол, то й звідти рука Моя забере їх, якби зійшли на небо, – і звідти скину їх.

3

І якби вони сховалися на верховині Кармелу, то й там знайду і заберу їх; якби навіть сховалися від очей Моїх на дні моря – і там накажу морському звірові ужалити їх.

4

І якщо підуть у полон попереду ворогів своїх, то звелю мечеві й там забити їх. Оберну на них очі Мої на лихо їм, а не на добро.

5

Бо Господь Бог Саваот торкнеться землі і вона розтане, і заплачуть усі, що живуть на ній; і здійметься вона вся, як ріка, і опуститься, як ріка єгипетська;

6

Він спорудив горішні оселі Свої на небесах і склепіння Своє утвердив на землі, прикликає води морські і виливає їх на поверхню землі; Господь – ймення Йому.

7

Чи не такі, як сини ефіопів, і ви для Мене, сини Ізраїлеві? – говорить Господь. Чи не Я вивів Ізраїля з краю єгипетського і филистимлян з Кафтору і Арама з Кіру?

8

Ось, очі Господа Бога – на грішне царство, і Я винищу його з обличчя землі; але дім Якова не зовсім понищу, говорить Господь.

9

Бо ось, Я звелю і розсію дім Ізраїлів по всіх народах, як розсівають зерно в решеті, і жодне не впаде на землю.

10

Від меча помруть всі грішники з народу Мого, котрі кажуть: Не спіткає нас і не прийде до нас це лихоліття!

11

Того дня Я поновлю скинію Давидову, що впала, зарихтую тріщини в ній і зруйноване полагоджу, і опоряджу її, як за днів старожитніх,

12

Щоб вони оволоділи останком Едому і всіма народами, між котрими сповіститься ймення Моє, – говорить Господь, Котрий утворює все це.

13

Ось, надійдуть дні, говорить Господь, коли орач застане ще женця, а видушувач винограду – сівача; і гори виточуватимуть сік виноградний, і всі пагорби потечуть.

14

І поверну з полону народ Мій, Ізраїля, і забудують спорожнілі міста, і оселяться в них, насадять виноградники і питимуть вино з них, започаткують сади і почнуть їсти плоди з них.

15

І посаджу їх на землі їхній, і вони вже не будуть відкинуті од землі своєї, котру Я дав їм, говорить Господь Бог твій.