СВЯЩЕНИК: Благословенний Бог наш завжди, нині й повсякчас, і на віки вічні.
ЛЮДИ: Амінь. Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3-чі).
І співають ці тропарі на гол.4:
Упокой, Спасе, душу раба Твого (раби Твоєї) з душами праведників, що спочили, і дай їм щасливе життя в Твоїй оселі, Чоловіколюбче.
В оселях Твоїх, Господи, де всі святі Твої спочивають, упокой і душу раба Твого (раби Твоєї), бо Ти єдиний Чоловіколюбець.
Слава Отцю, і Синові, і Святому Духові.
Ти, Господи, що сходив до пекла і визволив з кайданів в'язнів, Сам і душу раба Твого (раби Твоєї) упокой.
І нині й повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Єдина чиста і непорочна Діво Богородице, молися, щоб спасена була душа його (її).
СВЯЩЕНИК: Помилуй нас. Боже, з великої ласки Твоєї, молимось Тобі: вислухай нас і помилуй.
ЛЮДИ: Господи, помилуй.
СВЯЩЕНИК: Іще молимось за вічний спокій душі спочилого раба Божого (ім'я) [раби Божої (ім'я) ] і щоб простив йому (їй) Бог усі гріхи вільні й невільні.
ЛЮДИ: Господи, помилуй (3-чі).
СВЯЩЕНИК: Щоб Господь Бог оселив душу його (її) там, де всі праведні спочивають.
ЛЮДИ: Господи, помилуй.
СВЯЩЕНИК: Ласки Божої, Царства небесного і відпущення гріхів його (її) у Христа, безсмертного Царя і Бога нашого, просимо.
ЛЮДИ: Подай, Господи.
СВЯЩЕНИК: Господові помолимось.
ЛЮДИ: Господи, помилуй.
СВЯЩЕНИК: Бо Ти воскресіння, життя і вічний спокій спочилого раба Твого (раби Твоєї) (ім'я), Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Надвічним Твоїм Отцем і пресвятим, милосердним і животворчим Твоїм Духом, нині й повсякчас, і на віки вічні.
ЛЮДИ: Амінь.
СВЯЩЕНИК: Премудрість. Пресвята Богородице, спаси нас.
ЛЮДИ: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, дійсну Богородицю Тебе величаємо.
СВЯЩЕНИК: Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі.
ЛЮДИ: Слава і нині. Господи, помилуй (3-чі). Благослови.
СВЯЩЕНИК: Христос, що воскрес із мертвих, що живих і мертвих під Своєю владою має, істинний Бог наш, за молитви пречистої Своєї Матері, святих
славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, душу раба Свого (раби Своєї) (ім'я) між святими оселить і до праведних приєднає, а нас спасе і помилує, бо Він милосердний і чоловіколюбець.
ЛЮДИ: Амінь.
СВЯЩЕНИК: Подай, Господи, вічний спокій рабові Твойому [рабі Твоїй] (ім'я), що навіки спочив [спочила], і створи йому [їй] вічну пам'ять.
СВЯЩЕНИК: Благословенний Бог наш завжди, нині й повсякчас, і на віки вічні.
Хто живе під опікою Вишнього, той під покровою Бога небесного оселиться. Каже він Господові: "Ти Заступнник мій, Пристановище моє, Ти мій Бог", і я надіюсь на Нього. Він урятує тебе від сітки ловецької і від слова напасного. Він своїми плечима закриє тебе, під крильми Його будеш мати надію; зброєю
оточить тебе Правда Його. Ти не злякаєшся страху нічного, ні стріли, що летить удень, ані чуми , що ходить по темряві, ані зарази, що нівечить упівдень. Упаде збоку тебе тисяча, а праворуч десять тисяч, проте до тебе не наближиться. Тільки очима своїми будеш ти позирати на заплату грішникам бачити. "Бо Ти, Господи, Надія моя". Ти вишнього вибрав своїм пристановищем. Не прийде до тебе зло, і рана не наближиться до тіла твого. Бо Анголам Своїм Він накаже про тебе, - берегти тебе на всіх дорогах Твоїх. Вони на руках понесуть тебе, щоб ти й ногою своєю не спіткнувся об камінь. Ти на аспида й василиска наступиш, і потопчеш лева та змія. "Він на Мене надіявся, зате Я визволю його; обороню його, бо він познав Ім'я Моє. Кликатиме до Мене він, і Я вислухаю його; з ним Я буду в журбі; Я визволю його, і прославлю його. Довготою віку наділю його, і дам йому побачити спасіння Моє". Слава...і нині...Алилуя, алилуя, алилуя.
СВЯЩЕНИК: В спокої серця Господові помолимось.
СВЯЩЕНИК: Бо Ти воскресіння, життя і вічний спокій спочилого раба Твого (раби Твоєї) (ім'я), Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо з Надвічним Твоїм Отцем і пресвятим, милосердним і животворчим Твоїм Духом, нині й повсякчас, і на віки вічні.
Алилуя на гол.8 і далі Тропар:
(Пс.118:) Щасливі ті, що живуть по правді і ходять в законі Господньому. Алилуя.
Святі мученики! Ви проповідували про Христа - Боже Ягнятко і як ягнята замучені були і до життя, що ніколи не старіє і вічно існує, перейшли. Щиро ж благайте Христа, щоб і нам подав відпущення гріхів.
Слава: Потрійне сяйво єдиного Божества побож-но вславимо співами: святий Ти, Отче безпочатковий же Сину і божественний Душе, освіти нас, що вірою Тобі служимо, і з вічного вогню вирятуй.
Священик виголошує Малу єктенію:
Люди після єктенії співають на гол. 5:
[І співаємо КАНОН на голос 6:
ЧИТЕЦЬ: У небесних чертогах непохитні мученики завжди молять Тебе, Христе: вірних, що їх від землі проставив єси, вічних благ сподоби.
Усе живе разом упорядкувавши, мене, людину серед покори й величі сотворив єси, тому душу раба Твого (раби Твоєї, рабів Твоїх), Спасе, упокой.
Слава:
І нині:
Пісня 3.
[Твої, Життєдавче, мученики, що законно постраждали і від Тебе вінцем перемоги прикрашені, вічне визволення тим, що в вірі проставилися, подають.
Мене, заблуканого, многими чудами й ознаками спочатку повчивши, вкінці Сам Себе з милосердя, як співстрадник, умалив єси і, пошукавши, знайшов мене і спас єси.
Слава.
І нині.
(Мала єктенія).
Люди після єктенії співають сідальний на гол. 6:
Слава і нині. Пресвята Богородице, увесь час життя мого не покидай мене, на людське заступництво не віддавай мене, а Сам захисти і помилуй мене.
[Пісня 4.
Найвищу премудрість, Владико, і в дарах безмежну щедрість виявляючи, собори мучеників до ангелів приєднав єси. Упокой, Господи ... Несказанної Твоєї слави сподоби, Христе, того (ту, тих), що до Тебе преставився (преставилася, проставилися), де радісні житла і голоси чистої радости.
Слава.
І нині.
Пісня 5.
Слава.
І нині.
Пісня 6.
[На хресті цвяхами прибитий, зібрав Ти до Себе собори мучеників, що так, як і Ти, Милосердний, постраждали; тому молимо Тебе: преставленого (проставлену, проставлених) упокой.
Коли прийдеш у несказанній славі Твоїй страшно судити увесь світ, дозволь, Ізбавителю, вірному рабові Твоєму (вірній рабі Твоїй, вірним рабам Твоїм), що його (її, їх) від землі прийняв єси, у хмарах світло зустріти Тебе.
Слава.
І нині.
Священик виголошує Малу єктенію.
Люди після єктенії співають Кондак:
Ікос, гол.8: Сам Ти один безсмертний, що створив і спорудив людину, а ми з землі створені і в ту ж землю повернемось, бо так Ти звелів і сказав мені: "Ти - земля і в землю повернешся". Туди ж і ми, всі люди, підемо, з надгробним риданням співаючи пісню: Алилуя.
[Пісня 7.
Від первісного гріха кров'ю Твоєю визволені мученики, власною кров'ю окропившися, явно Твою смерть прообразують: "Благословен єси, Боже отців наших."
Зухвалу смерть умертвив єси, Слово Живоначальне, прийми спочилих з вірою в Тебе, що славлять Тебе, Христе, виголошуючи: "Благословен Бог отців наших".
Слава.
І нині.
Пісня 8
Непохитно подвиги явивши, прийняли ви, мученики і страстотерпці, вінець перемоги, до Христа взиваючи: "Тебе, Господа, величаємо по всі віки".
Вірних, що від життя побожно відійшли і до Тебе, Владико, прилучилися, прийми милостиво і упокой, як Милосердний, тих, що величають Тебе по всі віки.]
ДУХІВНИЦТВО: благословимо Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа.
Пісня 9
[Надія зміцнила собори мучеників, запалила їх любов'ю до Тебе, і цим воістину знаменувала майбутній непорушний спокій, його ж, Благий, преставленого (проставлену, преставлених) вірного (вірну, вірних) сподоби.
Світлого Твого, Христе, і Божественного сяйва дай зазнати з вірою проставленому (проставленій, проставленим), подаючи йому (їй, їм), як Єдиний Милостивий, спокій на лоні Авраамовому, і вічного блаженства його (її, їх) сподоби.
Слава.
І нині.
Потім ці пісні:
[Гол. 2: О, як тяжко душі з тілом розлучатися; як тоді плаче вона, і нема, хто б змилосердився над нею. До Ангелів очі звертаючи, даремне молиться; до людей руки простягаючи, нема, хто допоміг би. Тому, улюблені брати мої, помисливши про скороминуще життя наше, просімо у Христа упокоєння для проставленого (проставленої, проставлених) і душам нашим великої милости.]
Гол.3: Суєта людська все те, що не йде за нами після смерти: не йде туди богатсво, не йде й слава; приходить смерть - все це минається. Отже до Христа безсмертного виголосьмо: упокой небіжчика (небіжчицю), що його (її) взяв Ти від нас, в тій оселі, де всі утіху мають.
[Гол.4: Де людська пристрасть? Де мрія про скороминуще? Де золото і срібло? Де множество слуг і слава? Все порох, все попіл, все тінь. Але прийдіть, кликнім до Безсмертного Царя: сподоби, Господи, вічних благ проставленого (преставлену, преставлених) від нас, упокоюючи його (її, їх) у вічнім блаженстві Твоїм.
Гол.5: Згадав я пророка, що викликував: "Я - земля і попіл", та ще поглянувши до гробів і побачивши нагі кості, сказав: "Хто ж тут цар, чи воїн, чи багатий, чи вбогий, чи праведний, чи грішний?!" Ти ж, Господи, упокой з праведними раба Твого (рабу Твою, рабів Твоїх).
Гол.6: Початком моїм і основою стало мені Твоє творче веління, бо зволив від невидимого і від видимого створити мене живим єством, із землі тіло моє створив Ти і душу дав мені Твоїм Божественним і Животворчим подихом. Тому, Христе, раба Твого (рабу Твою, рабів Твоїх) в країні живих і в оселях праведних упокой.
Гол.7: Створивши на початку чоловіка на образ Твій і подобу, Ти поселив його в раю, щоб він володів творінням Твоїм. Заздрістю ж диявола спокушений, скуштував він плоду і порушником заповідей Твоїх став. Тому Ти, Господи, знову присудив йому в землю, з якої він був взятий, вернутися і просити для себе упокоєння.]
Гол.8: Плачу і ридаю, коли згадую про смерть і бачу, що в гробі лежить по образу Божому створена наша краса. Яка вона тоді неприваблива, безславна і не має виду! Що за диво, що за таємниця з нами діється? Чому ми підпали тліну? Чому це нас з'єднано з смертю? Воістину, як це й написано, так Бог звелів, що подає відійшовшому (відійшовшій) до Нього спокій.
["Блаженні", на голос 6
Щасливі милостиві, бо вони помилувані будуть.
Щасливі чисті серцем, бо вони Бога побачать.
Щасливі миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
Щасливі гнані за правду, бо їх є Царство Небесне.
Щасливі ви, коли ганьбитимуть вас, і гнатимуть, та поширюватимуть про вас усяку лиху славу неправдиво Мене ради.
Радуйтеся і веселітеся, бо велика нагорода вам на небесах.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
СВЯЩЕНИК: Будьмо уважні. Мир усім.
СВЯЩЕНИК: Премудрість.
ЛЮДИ: Алилуя, алилуя, алилуя.
СВЯЩЕНИК: Премудрість. Станьмо побожно. Вислухаймо святу Євангелію. Мир усім.
СВЯЩЕНИК: Господеві помолимось.
ЛЮДИ: Господи, помилуй.
Люди ж співають на гол.2:
[2. Яка то розлука, браття, яка туга, яке ридання в цю хвилину. Тому прийдіть, поцілуйте його (її), що недавно з нами був (була); кладуть бо його (її) до гробу, каменем накривають і в темряві поселяють, з мертвими хоронять і від усіх рідних та друзів нині відлучають. Щоб він упокоївся (вона упокоїлась), Господеві помолімось.
3. Нині кінчається все житейське лукаве панування суєти, бо дух покинув житло, тіло зчорніло, сосуд розбився, мовчазний, нечулий, мертвий, нерухомий. Проводжаючи його до могили, молімо Господа дати йому (їй) упокоєння навіки.
4. Яке ж то життя наше? Воістину цвіт, і дим, і роса рання. Підійдімо ж до гробу і пильно пригляньмося: де краса тілесна, де молодість, де очі і вигляд тіла? Зів'яло все, наче трава; все знищене. Прийдіть до Христа, з сльозами припадімо до Нього.
5. Великий плач і ридання, велике зітхання і горе - розлучення душі; пекло і погибель - життя людське: тінь мінлива, сон облудний і виявлене лихо земного життя. Далеко тікаймо від усякого гріха земного, щоб Царство Небесне наслідувати.
6. Бачачи перед собою цього мертвого (цю мертву), всі про останню хвилину згадаймо. Ось він (вона) зникає, як дим від землі; відцвів (ла), як квітка, зів'яв (ла), як трава скошена; покривалом накритий (та), землею засипається. Залишаючи його похованого (її поховану), помолімося Христу, щоб подав йому (їй) упокоєння навіки.
7. Прийдіть, нащадки Адамові, погляньте на подібного (ну) до нас, що на землі лежить. Він (вона) усю красу тратить, його (її) в могилі черва роз'їдає, темрява виснажує, земля покриває, Залишаючи його (її) похованого (ну), помолімося Христу, щоб подав йому (їй) упокоєння навіки.
8. Коли душу мають Ангели забрати, вона забуває про всіх рідних і знайомих і турбується про те, як стане на майбутньому суді за діла суєти і многострасного тіла. Прийдіть, усі помолімось, благаючи Суддю, щоб Господь простив йому (їй), що він вчинив (вона вчинила).
9. Прийдіть, браття, погляньмо у гробі на попіл і порох, із якого ми створені. Куди ж це нині йдемо? І що з нами сталося? Хто вбогий, а хто багатий? Або хто пан, а хто слуга? Чи не всі попіл? Краса лиця зогнила і ввесь цвіт юнацький смерть висушила.
10. Воістину, суєта і тління - всі життєві розкоші і слава. Всі ми вмираємо, і всі мерцями будемо: царі й князі, судді й вельможі, багаті й убогі, і все єство людське, бо нині тих, що колись були живі, спускають в могилу. Щоб упокоїв їх Господь, помолімось.
11. Усі члени тіла, ще недавно рухомі були, бачимо нині бездіяльними, мертвими, нечулими; бо погасли очі, зв'язані ноги, спочивають руки і слух також, і замовк язик - могилі віддається:
Воістину, суєта - все людське.
12. Спасай тих, що надіються на Тебе, Мати Незаходимого Сонця, Богородице? Умоли молитвами Твоїми Преблагого Бога упокоїти спочилого (спочилу) там, де духи праведних спочивають; покажи його (її) наслідником (наслідницею) божественної милости в оселях праведників на вічну пам'ять, Всенепорочная.
Слава.
І нині.
Родина прощається з небіжчиком (небіжчицею), а після того священик і люди співають літію:
Під час співу "Вічна пам'ять" священик кропить св.водою труну і тіло небіжчика і несуть тіло на цвинтар, співаючи дорогою "Святий Боже". На перехрестях читають Євангелії за упокой.
На цвинтарі скорочена Літія: Упокой, Спасе, душу раба Твого... Потрійна єктенія, відпуст і "Вічна пам'ять".
Далі висипає попіл з кадильниці в могилу, промовляючи:
І печатає гріб, роблячи лопатою знак хреста з чотирьох боків, почавши від голови, і промовляє:
Люди співають стихиру, гол.8:
Примітка. Так само, як похорон в церкві, служиться і Панахида з такими відмінами: після Єктенії і тропарів "Незмірною мудрістю" і "Тебе і стіною" все інше пропускається, а відразу співається "Благословений Ти, Господи... Всі святі знайшли джерело життя! і т.д.; потім після 9-ї пісні канону все пропускається, а відразу співають "Упокой, Спасе, душу раба Твого... Ти, Господи, що сходив до пекла" і далі до кінця, як і похорон.
СВЯЩЕНИК: Благословенний Бог наш...
СВЯЩЕНИК: Помилуй нас, Боже, з великої ласки Твоєї, молимось Тобі: вислухай нас і помилуй.
І несуть небіжчика (небіжчицю) до церкви.
СВЯЩЕНИК: Блогословенний Бог наш...
І вибрані пісні канону, гол.8:
Пісня 3. Господи, Створителю неба і землі і Будівничий Церкви! Стверди мене в любові до Тебе, бажань наших краю і вірних стверження, єдиний Чоловіколюбче.
(Мала єктенія)
ДУХІВНИЦТВО: Господи, упокой дитину, (2-чі)
Пісня 6. Молитву мою виллю перед Господом і Йому повідаю про скорботи мої, бо нещастя сповнилась душа моя і життя моє до пекла наблизилось, і благаю, як Іона: Боже, із тліну визволи мене.
СВЯЩЕНИК: Ще і ще в спокої серця Господеві помолимось.
Ласки Божої, Царства небесного і спочивання з святими їй і самим собі у Христа, безсмертного Царя і Бога нашого, просимо.
Із святими ... Сам Ти один безсмертний ... (див.)
ДУХІВНИЦТВО: Господи, упокой дитину, (2-чі)
Пісня 9. Вжахнулося небо і краї землі здивувались, що Бог з'явиться до людей тілом, і утроба Твоя, Богородице, стала неосяжнішою небес, тому Тебе всі янголи і люди величають.
СВЯЩЕНИК читає: Нині впокоївся (впокоїлась) я і знайшов (знайшла) велику утіху, бо від тліну відійшов (відійшла) я і до життя перейшов (перейшла) .
Слава і нині.
СВЯЩЕНИК: Будьмо уважні. Мир усім.
СВЯЩЕНИК: Премудрість.
ЛЮДИ: Алилуя, алилуя, алилуя.
СВЯЩЕНИК: Премудрість. Станьмо побожно. Вислухаймо святу Євангелію. Мир усім.
СВЯЩЕНИК: Господові помолимось.
Родина прощається з дитиною, а люди співають стихири, гол.8:
Слава і нині.
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас.
СВЯЩЕНИК: Помилуй нас, Боже ... Єктенія закінчується таким виголосом:
Відпуст і на цвинтарі - як у похороні дорослих.
Примітка. Так як похорон відправляється і панахида за дитину, тільки після 9-ї пісні канону відразу співається "Упокой, Спасе, душу раба Твого" і до кінця, як похорон.
ЛЮДИ: Вічна пам'ять (3-чі).
І несуть небіжчика до церкви.
Похорон дорослого. ВІДПРАВА В ЦЕРКВІ.
ЛЮДИ: Амінь. Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3-чі).
Дяк: Слава і нині. Пресвята Тройце. Отче наш. Господи, помилуй (12 раз). Прийдіть, поклонімось і Пс.90:
ЛЮДИ: Господи, помилуй (тут і далі).
За мир з неба й спасіння душ наших Господеві помолимось,
За незабутнього раба Божого (рабу Божу) (ім'я), за спокій і добру пам'ять його (її) Господеві помолимось.
Щоб простив йому (їй) Бог всі гріхи вільні й невільні, Господеві помолимось.
Щоб неосуджено було його (її) перед страшним престолом Господа слави, Господові помолимось.
Щоб Господь Бог оселив душу його (її) в місці світлому, в місці спокійному, там де всі праведні спочивають, Господеві помолимось.
За тих, що плачуть і сумують і сподіваються від Христа утіхи, Господеві помолимось.
За визволення нас від усякої журби, гніву та біди Господеві помолимось.
Спаси, помилуй, пригорни й охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Ласки Божої, Царства небесного і відпущення гріхів виблагавши йому (їй), самі себе й один одного і все життя наше Христу Богові віддамо.
ЛЮДИ: Тобі, Господи.
ЛЮДИ: Амінь.
Незмірною мудрістю, Господи, все Ти з любови до людей впорядковуєш і корисне всім подаєш, єдиний Створителю всіх, упокой, Господи і душу раба Твого (раби Твоєї), бо всю надію покладав він (покладала вона) на Тебе, Творця і Порадника і Бога нашого.
Слава і нині.
Тебе і стіною, і пристановищем і певною Заступницею ми маємо у Бога, що Його Ти породила, Богородице неневісна, вірних спасіння.
Щасливі ті, що пильнують заповітів Його і всім серцем прагнуть до Нього. Алилуя.
Руки Твої створили мене і спорудили мене, врозуми мене і навчуся заповідей Твоїх. Помилуй раба Твого.
Зглянься на мене і помилуй мене; обдаруй мене так як і тих, що люблять ім'я Твоє. Алилуя.
Нехай живе душа моя і славити Тебе, і присуди Твої нехай допомагають мені. Я збився з дороги і блукаю, як ягня загублене, врятуй раба Твого (рабу Твою), бо я заповітів Твоїх не забув (не забула).
Благословенний Ти, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.
Всі святі знайшли джерело життя і двері до раю. Ой, якби й мені знайти до цього шлях через каяття. Я загублене ягня. Озвися до мене, Спасителю, і спаси мене.
Упокой Боже, раба Твого (рабу Твою) і осели його (її) в раю де всі святі, Господи, і праведники сяють, як світила. Упокой же, Господи, небіжчика раба Твого (небіжчицю рабу Твою), не пам'ятаючи про всі його (її) гріхи.
І нині: Радуйся, Чиста, що Бога тілом породила на спасіння всіх. Через Тебе рід людський знайшов спасіння. Ой, якби і ми рай знайшли за Твоєю допомогою, Богородице чиста і благословенна.
Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі, Боже (тричі).
Ще і ще в спокої серця Господеві помолимось.
ЛЮДИ: Господи, помилуй (тут і далі).
Іще молимось за вічний спокій спочилого раба Божого (раби Божої) (ім'я) і щоб простив йому (їй) Бог всі гріхи вільні і невільні.
Щоб Господь Бог оселив душу його (її) там, де всі праведні спочивають.
Ласки Божої, Царства небесного і відпущення гріхів його (її) у Христа, безсмертного Царя і Бога нашого, просимо.
ЛЮДИ: Подай, Господи.
СВЯЩЕНИК: Господеві помолимось.
ЛЮДИ: Господи, помилуй.
СВЯЩЕНИК: Бо Ти єси воскресіння...
Упокой, Спасе наш, з праведними раба Твого (рабу Твою) і осели його (її) в Твоіх оселях, як про це написано, і прости, як милосердний, всі гріхи його (її), вільні і невільні, і все, чим згрішив він (згрішила вона) свідомо і несвідомо, Чоловіколюбче.
Слава: І нині: Христе Боже, що від Діви світові засяяв і через Неї нас синами світла показав, помилуй нас.
Пісня 1.
Ірмос. Як по суші, пройшов по безодні Ізраїль стопами; бачачи, як гнобитель фараон потопляється, взивав: пісню перемоги Богові співаймо.
СВЯЩЕНИК: Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (спочилої раби Твоєї, спочилих рабів Твоїх).
ЛЮДИ: Упокой, Господи, душу спочилого...
Упокой, Господи ...
Напочатку мешканцем та господарем раю учинив Ти мене, за порушення ж заповіту Твого вигнав мене. Тому душу раба Твого (раби Твоєї, рабів Твоїх), Спасе, упокой.
Той, що з ребра колись сотворив Єву, нашу праматір, з пречистої Твоєї, Діво, утроби плоть приймає і нею силу смерти знищив.]
Ірмос. Немає святішого, як Ти, Господи, Боже мій. Ти підніс долю вірних Твоїх, Милосердний, і ствердив нас на скелі визнання Тебе.
Того (ту, тих), що до Тебе від скороминущого і тлінного життя прибув (прибула, прибули), сподоби, Благий, в оселях вічнbх жити радісно, виправдавши його (її, їх) вірою і благодаттю.
Нема непорочних, крім Тебе, Пречистая Богомати, бо Ти одна від віку зачала в утробі Бога Істинного, що силу смерти знищив.]
Воістину - суєта все на землі, а життя наше це тінь і сон. Бо даремно турбується кожний, що на землі народився, як про це каже писання, що коли б ми і ввесь світ забрали, то й тоді в могилу ляжемо, - туди, де вкупі і царі і старці. Отже і цього небіжчика (цю небіжчицю), Христе Боже, упокой, як Чоловіколюбець.
Ірмос. "Христос - моя сила, Бог і Господь", - Свята Церква побожно співає, взиваючи, від серця чистого Господа прославляючи.
Прийми, Многомилостивий, того (ту, тих), хто божественну Твою державу славить, якого (яку, яких) Ти з землі забрав і дитиною (дітьми) світла вчинив, очистивши від імли гріховної.
За пристановище пречисте, храм пренепорочний, ковчег всесвятий і непорочну оселю святости вибрав Владика Тебе, красу Якова.
Ірмос. Божественним світлом Твоїм, Милосердний, просвіти, молюся, за душі тих, що зрання поспішають до Тебе пізнати Тебе, Слово Боже, Істинного Бога, що з темряви гріхів визволяє. Упокой, Господи ". Як жертва священна і як людського єства початок, мученики завжди нам спасіння вимолюють, прославленому Богові себе віддавши.
Небесного життя і роздавання дарів сподоби, Господи, спочилого вірного раба Твого (вірну рабу Твою, вірних рабів Твоїх), визволення від гріхів подавши.
Єдиний з природи Животворче і благости, воістину Безодня недосліджена, того, що преставився (ту, що проставилася; тих, що проставилися), Царства Твого сподоби, Щедрий, Єдиний Безсмертний.
Від Тебе, Владичице, для світу Народжений став Силою, Радістю і Спасінням загинулим, визволяючи від воріт пекельних тих, що з вірою Тебе прославляють.]
Ірмос. Житейське море, схвильоване бурею напастей, бачучи і до тихого пристановища Твого прийшовши, благаю: визволи зо тліну життя моє, Вельмимилостивий.
У Божественній Своїй силі джерелом життя бувши, Ти, Владико, виводиш закованого раба Твого (рабу Твою, рабів Твоїх), що до Тебе з вірою одійшов (одійшла, одійшли); сподоби ж його (її, їх) райських радощів.
У землю ми повернулись, заповіт Божий порушивши; через Тебе ж, Діво, на небеса з землі вознеслися, тління смертного позбувшійся.]
Із святими упокой, Христе, душу раба Твого (раби Твоєї), де немає слабування, ані смутку ні зітхання, але вічне життя.
Ірмос. Росоносною учинив Ангел піч для побожних отроків, а веління Боже, що халдеїв опаляло, приневолило гнобителя взивати: "Благословен єси, Боже отців наших".
Духом Божественним мене, людину, ожививши, Богоначальний Владико, сподоби спочилого (спочилу, спочилих) Твого царства, щоб співав (співала, співали) Тобі, Спасе: "Благословен Бог отців наших".
Над усе творіння вищою, Пренепорочна, стала єси, зачавши Бога, що ворота смерти переміг і засуви їх розбив. Тому Тебе, Чистая, ми, вірні, в піснях, як Богоматір, славимо.
Ірмос. Із полум'я преподобним Ти росу виточив, і жертву праведника водою спалив, бо все твориш Ти, Христе, з Своєї волі: Тебе прославляємо по всі віки.
ЛЮДИ: І нині...
Ірмос. Бога людям неможливо бачити, бо на нього і янголи не насмілюються дивитися. Через Тебе ж, Всечиста, Слово стало тілом і з'явилось людям. Прославляючи ж Його, з небесними силами Тебе вихваляємо.
Своїм єством єси Благий, і Милосердний, і Многомилостивий, і Найласкавіший, - тих, що з цього місця злоби й тіні смертної преставив, посели там, де Твоє, Спасе, світло сяє.
Визнаємо Тебе, Чистая, за Покров святий, і Ковчег, і Скрижалі закону й благодаті, бо через Тебе прощення дано було тим, що виправдалися кров'ю Народженого з Твоєї утроби, Пренепорочная.]
Гол. 1: Чи є така життьова утіха, що не затьмарюється смутком? Чи є така слава на землі, що стоїть непорушна? Все, як тінь, зникає; все, як сон, минає. Один момент - і все це смерть забирає, але як в світлі лиця Твого, Христе, і в насолоді краси Твоєї упокой небіжчика (небіжчицю), що його (її) взяв Ти від нас, бо Ти Чоловіколюбець.
ЛЮДИ: У Царстві Твоїм пом'яни нас, Господи, коли прийдеш у Царство Твоє.
Щасливі убогії духом, бо їх є Царство Небесне.
Щасливі ті, що плачуть, бо вони втішаться.
Щасливі тихі, бо вони наслідять землю.
Щасливі голодні й спрагнені правди, бо вони наситяться.
Ти, Христе, за покаяння розбійника вчинив єси мешканцем раю, коли він на хресті взивав до Тебе: "Пом'яни мене"; сподоби ж і мене, недостойного.
Ти, що життям і смертю володієш, в оселях святих упокой того (ту, тих), що його (її, їх) з тимчасового життя прийняв єси; пом'яни і мене, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.
Ти душами й тілами володієш, у Твоїх руках дихання наше, Утіхо гноблених, упокой в країні праведних раба Твого (рабу Твою, рабів Твоїх), що його (її, їх) Ти прийняв.
Христос упокоїть тебе в країні живих і двері раю нехай відчинить тобі, мешканцем Царства нехай явить і простить тобі все, в чому за життя згрішив єси, христолюбче (згрішила єси, христолюбице).
Вийдемо і побачимо в гробах, що людина - це нагі кості, пожива черви та сморід, і пізнаймо, що є багатство, врода, сила та краса.
Слухаймо, що проголошує Вседержитель: "Горе тим, що домагаються бачити страшний день Господній! Бо він є темрява, бо все буде випробуване вогнем".
Безпочатковим родженням і походженням, Отцеві, що породив, поклоняюся; Сина рожденного славлю, оспівую Духа Святого, що рівносяйний з Отцем і Сином.
Як Ти, Діво, даєш молоко із грудей Твоїх? Як живиш Ти Того, Хто живить творіння? Це знає Той, що виточив воду із каменя і одкрив жили водяні для спраглих людей, як написано.]
Дяк: І духові твойому.
СВЯЩЕНИК: Премудрість.
Дяк: Прокимен гол.6: Щасливий шлях, по якому ти йдеш, душе, бо вже готове тобі місце спочинку.
Стих: До Тебе, Господи, взиватиму, о Скеле моя, не будь мовчазний до мене.
Люди співають прокимен.
ДЯК: До солунян послання святого апостола Павла читання. (1Сол.4,13-17)
СВЯЩЕНИК: Будьмо уважні.
Дяк: Браття! Не хочу я залишати вас неосвідомленими про тих, що впокоїлись, щоб ви не сумували, як інші народи, що не мають надії. Бо коли ми віруємо, що Христос умер і воскрес, то Бог і тих, що спочили з вірою в Іисуса, виведе з Ним. Це бо вам говоримо на підставі слова Господнього, що ми, котрі зо живими до приходу Господнього, не попередимо тих, що впокоїлись. Сам бо Господь при наказі, при голосі архангельському і при трубі Божій зійде з неба, і ті, що померли з вірою . в Христа, воскреснуть найперше. Потім ми, що зостанемось живими вкупі з ними будемо піднесені на хмарах на зустріч Господові в повітря, і так назавжди з Господом перебуватимем.
ЛЮДИ: І духові твойому.
СВЯЩЕНИК: Від Іоанна святої Євангелії читання. (Іоан.5,24-30).
ЛЮДИ: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.
СВЯЩЕНИК: Будьмо уважні.
Сказав Господь до прийшовших до Нього іудеїв: "Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє слухає і вірує в Того, Хто Мене послав, той має життя вічне, і на суд не приходить, а перейде від смерти в життя. Істинно, істинно кажу вам, що настає час, коли мертві почують голос Сина Божого і почувши оживуть. Бо як Отець має життя в Самому Собі, так і Синові дав мати життя в Самому Собі. І дав Йому владу і суд чинити, бо Він є Син Чоловічеський. Не дивуйтесь цьому; бо настає час, коли всі, що в гробах, почують голос Сина Божого, і вийдуть ті, що чинили добро, у воскресіння життя, а ті, що чинили зло, у воскресіння суда. Не можу Я нічого чинити Сам од Себе; як чую, так і суджу, і суд Мій праведний, бо не шукаю волі Моєї, а волі Отця, що Мене послав".
ЛЮДИ: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.
Священик читає розрішаючу молитву:
Господь наш, Ісус Христос, з Божественної Своєї благодаті, дару й влади, що надав святим Своїм учениам і апостолам - зоставляти й розрішати гріхи людські - сказав Їм: "Прийміть Духа Святого; кому відпустите гріхи, тим одпустяться, кому зоставите - зостануться, і що зв'яжете чи розв'яжете на землі, буде зв'язане і розв'язане на небесах". Від них і нам наданою наступництвом владою, хай учинить через мене смиренного прощеним і це по духу чадо (ім'я) від усього, в чому, як людина, згрішив (ла) перед Богом чи то словом, чи ділом, чи думкою, чи всією своєю істотою, вільно й невільно, свідомо й несвідомо. І коли знаходився (лася) під клятвою чи відлученням архиєрейським або ієрейським; або коли накликав (ла) на себе прокляття батька свого чи матері своєї; або під Своє прокляття підпав (ла), чи клятьбу переступив (ла); або іншими якими гріхами, як людина, зв'язаний (на) був (ла), але в них від щирого серця розкаявся (лася) і від всіх тих гріхів та провин хай розрішить його (її). А коли що з немочі людської забув (ла), то й те усе нехай простить йому (їй) ради чоловіколюбства Свого, молитвами Пресвятої і Преблагословенної Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії, святих і славних і всехвальних апостолів і всіх святих. Амінь.
і вкладає її в руки небіжчика (небіжчиці), благословляючи його (її) хрестом.
1. Прийдіть, востаннє привітаймо, браття, небіжчика (небіжчицю), дякуючи Богові, він бо відійшов (відійшла) від родини своєї і до гробу поспішає. Вже він (вона) не дбає про суєтне земне життя і про вельмистрасне тіло. Де ж нині рідня? Де приятелі? Ось розлучаємось. За його (її) спокій Господеві помолимось.
На глас 6: Бачачи, як лежу я безмовний (а), бездушний (на), плачте за мною, браття та друзі, рідні й знайомі; бо вчора ще я говорив (ла) з вами, і нагло наспіла страшна година смертна. Прийдіть же всі, що любите мене, і поцілуйте мене останнім поцілунком, бо більше не буду ходити з вами або говорити: йду до Судді, де немає уваги на особи, бо раб і владика поруч стоять перед Ним; цар і воїн, багатий і вбогий зрівняні в честі; і кожен за свої вчинки прославиться або осоромиться. Прошу ж усіх і благаю, повсякчасно моліться за мене Христу Богові, щоб не попав (ла) я за гріхи свої у місце муки, а щоб оселив Він мене там, де світло життя.
Богородичний. Молитвами Матері Твоєї, Христе, і Твого Предтечі, апостолів, пророків, святителів, преподобних та праведних і всіх святих, спочилого раба Твого (спочилу рабу Твою) упокой.]
Упокой, Спасе, душу раба Твого... Єктенія: Помилуй нас, Боже - і відпуст (див.).
Похорон дорослого. ВІДПРАВА НА ЦВИНТАРІ
Під час цього співу священик кропить св.водою гріб і домовину та кидає навхрест землю в могилу, промовляючи:
Господня земля і все, що наповняє її, вселенна і всі, що живуть у ній.
Земля і порох і попіл ти, чоловіче, і в землю знов по Божому велінню повертаєшся, але вічна тобі пам'ять.
Печатається гріб цей до другого пришестя Христового [або: "до Страшного Суду і загального воскресіння мертвих"] в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Земле, розкрившись, прийми з тебе створене рукою Божою тіло, яке знов до тебе, що його породила, вертається. Те, що було створене по образу Божому, прийняв Творець. Ти ж прийми це як своє.
Похорон дитини. ВІДПРАВА В ХАТІ
ЛЮДИ: Амінь. Святий Боже... Упокой, Спасе і інше (див.). Потім єктенія:
ЛЮДИ: Господи, помилуй (3-чі).
Іще молимось за вічний спокій невинної дитини (ім'я), щоб Господь Бог по непорушному Своєму слову небесного Царства її сподобив.
Іще молимось, щоб Господь Бог оселив душу її там, де всі праведні спочивають.
Ласки Божої, Царства небесного і спочивання з святими їй і самому собі у Христа, безсмертного Царя і Бога нашого, просимо.
ЛЮДИ: Подай, Господи.
СВЯЩЕНИК: Господеві помолимось.
ЛЮДИ: Господи, помилуй.
СВЯЩЕНИК: Бо Ти єси воскресіння, життя і вічний спокій всіх рабів Твоїх і нині відійшовшого раба Твого (раби Твоєї) дитини (ім'я), Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Синові, і Святому Духові, нині й повсякчас, і на віки вічні.
ЛЮДИ: Амінь.
Похорон дитини. ВІДПРАВА В ЦЕРКВІ.
ЛЮДИ: Амінь. Святий Боже... Алилуя (3-чі).
Незмірною мудрістю. Слава і нині. Тебе і стіною. (див).
ДУХІВНИЦТВО: Господи, упокой дитину, (2-чі)
ЛЮДИ: Господи, упокой дитину, (2-чі)
ДУХІВНИЦТВО: Слава...
ЛЮДИ: І нині...
ЛЮДИ: Господи, упокой дитину, (2-чі)
ДУХІВНИЦТВО: Слава...
ЛЮДИ: І нині...
ЛЮДИ: Господи, помилуй.
СВЯЩЕНИК: Іще молимось за вічний спокій невинної дитини (ім'я), щоб Господь Бог по непорушному Своєму слову небесного Царства її сподобив.
Іще молимось , щоб Господь Бог оселив душу її там, де всі праведні спочивають.
ЛЮДИ: Подай, Господи.
СВЯЩЕНИК: Господеві помолимось.
ЛЮДИ: Господи, помилуй.
СВЯЩЕНИК: Бо Ти єси воскресіння, життя і вічний спокій всіх рабів Твоїх і нині відійшовшого раба Твого (раби Твоєї) дитини (ім'я), Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Синові, і Святому Духові, нині й повсякчас, і на віки вічні.
ЛЮДИ: Амінь.
ЛЮДИ: Господи, упокой дитину, (2-чі)
ДУХІВНИЦТВО: Слава...
ЛЮДИ: І нині...
ЛЮДИ: Господи, слава Тобі.
СВЯЩЕНИК: Чоловік - як трава, дні його - як квітка польова.
ЛЮДИ: Господи, слава Тобі.
СВЯЩЕНИК: Бо вийде дух з нього і нестане його.
ЛЮДИ: Господи, слава Тобі.
СВЯЩЕНИК: Істина Господня пробуває до віку.
ЛЮДИ: Господи, слава Тобі.
СВЯЩЕНИК: Нині обрав (обрала) я за матір собі Діву, Божу Матір, бо від Неї народився Христос, що всіх спасає.
ЛЮДИ: Господи, слава Тобі.
ДЯК: І духові твойому.
СВЯЩЕНИК: Премудрість.
ДЯК: Прокимен гол.6: Щасливий шлях, по якому ти йдеш, душе, бо вже готове тобі місце спочинку.
Стих: До Тебе, Господи, взиватиму, о Скеле моя, не будь мовчазний до мене.
Люди співають прокимен.
ДЯК: До Коринтян послання святого апостола Павла читання. (1 Кор. 15,39-45)
СВЯЩЕНИК: Будьмо уважні.
ДЯК: Браття! Не всяке тіло - однакове тіло. Але інше тіло в людини , інше в скотині, інше у риби, інше ж у птаства. Є тіла небесні і тіла земні, але інша слава небесних, інша земних. Інша слава сонця, а інша слава зірок, бо зоря від зорі відрізняється славою так і воскресіння мертвих: сіється на зотління, встає в нетління. Сіється в нікчемності, встає в славі; сіється в немочі, встає в силі; сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Так і написано: "Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам - духом животворчим".
ЛЮДИ: І духові твойому.
СВЯЩЕНИК: Від Їоанна святої Євангелії читання. (Іоан.6,35-39)
ЛЮДИ: СлаваТобі, Господи, слава Тобі.
СВЯЩЕНИК: Будьмо уважні.
Сказав Господь до прийшовших до Нього іудеїв: "Я - хліб життя. Хто до Мене приходить, той не буде голодувати, і хто вірує в Мене, - не буде жаждати ніколи. А Я вам сказав, що ви бачили Мене і не віруєте. Усе, що дає Мені Отець, до Мене прийде, і хто приходить до Мене, того Я не віджену геть. Бо Я зійшов з неба не на те, щоб чинити Мою волю, а волю Отця, що Мене послав. Це ж є воля Отця, що Мене послав, щоб з усього, що Він дав Мені, Я не загубив нічого, а воскресив його в останній день".
ЛЮДИ: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.
ЛЮДИ: Господи, помилуй.
СВЯЩЕНИК: Господи! Ти охороняєш дітей в цьому житті, а в майбутньому віці приготував для них оселями янгольські світлосяйні місця, в яких оселюються душі праведних. Ти Сам, Владико Христе, душу раба Твого (раби Твоєї) дитини (ім'я) прийми з любов'ю, бо Ти сказав: "Не забороняйте дітям приходити до Мене, бо таких є царство небесне". Бо Тобі належить всяка слава, честь і поклоніння з Отцем і Святим Духом, нині й повсякчас, і на віки вічні.
ЛЮДИ: Амінь.
Ой, дитино моя, хто не заплаче, що ти від життя цього так сумно відійшла? Ще дитятком недозрілим з обіймів матері ти нині, як пташка, скоро вилетіла і до Творця всіх полинула. Ой, дитино моя, хто не заплаче, дивлячись, як твоє ясне личко змарніло, що було, як квіточка, красне.
Ой, дитино моя, хто не заридає і плачучи не заголосить, що таке ти було гарне і утіхою було життя мого; і от, як човен, що сліду по собі не залишає, ти хутко від мене відійшла. Підійдіть же, друзі, родино і сусіди, всі разом з нею попрощаємось, в могилу виряжаючи.
Богородице Діво, втіхо сумуючих, полегшення хворих, спасай наше місто і людей, бо Ти замирення ворогів, розхвильованих заспокоєння, єдина Заступниця вірних
Господи Іисусе Христе, Боже наш! Ти обітував дати царство тим, що народилися від води і Духа і невинними до Тебе перейшли, і сказав: "Не забороняйте дітям приходити до Мене, бо таких є царство небесне". Покірливо благаємо Тебе: нині від нас до Тебе відійшовшого раба Твого (рабу Твою) невинну дитину (ім'я) по непорушному Твойому слову прийми в царство небесне. Нас же сподоби безгрішно прожити, по-християнськи скінчити життя і з усіма святими в небесних оселях оселитися. Бо Ти єси воскресіння, життя і вічний спокій всіх рабів Твоїх і нині перейшовшого до Тебе раба Твого (раби Твоєї) дитини (ім'я), Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо. Отцю, і Синові, і Святому Духові, нині й повсякчас, і на віки вічні.
ЛЮДИ: Амінь.