Де живе жар-птиця?
©Іван Гурин, запис, 1991
©Микола Дмитренко, упорядкування, 1991

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ

Праця годує, а лінь марнує.

Хто не робить, той не їсть.

Поле угноїш — урожай подвоїш.

Яка ланка, така й ділянка.

Де робить машина, там не болить спина.

Хто хоче багато мати, тому треба мало спати.

Куй залізо, поки гаряче.

Що посієш, те й збереш.

Ці горіхи не на наші зуби.

Взявся за гуж - не кажи, що не дуж.

Нe гони коня кнутом, а гони вівсом.

Умів узяти, умій і віддати.

Не вір словам, а вір ділам.

Дивись не на рот, а на руки.

Агов, голий! Позич сорочки!

Ледачий двічі робить, а скупий двічі платить.

Ледачому буть, то й кури загребуть.

Така робота - ні в тин, ні в ворота.

І вдень, і вночі сняться калачі.

Життя прожити - не поле перейти.

Життя прожити — не дощову погоду перестояти.

Живий про живе й думає.

Вовків боятися, то в ліс не ходити.

Одна ластівка весни не несе.

Проти вітру піском не посиплеш.

Земля чорна, а хліб білий родить.

Пожалів вовк кобилу - залишив кістки та гриву.

З великої хмари малий дощ.

Чия відвага - того й перемога.

Сміливого й куля не бере.

Як душа з лопуцька, то совість не людська.

Дарованому коневі в зуби не заглядають.

Куди голка, туди й нитка.

Вір своїм очам, а не чужим словам.

Задер носа, що кочергою не дістанеш.

Хоч з перцем, зате з добрим серцем.

Злого люди заклюють, а доброго злижуть.

Назви хоч горшком, тільки в піч не саджай.

Високо злетів, та низько сів.

Семеро одного не ждуть.

Ждали, ждали - і всі жданики поїли.

Собака лежить на сіні: і сам не їсть, й іншим не дає.

Або пан, або пропав.

Хороша пава, та погана слава.

Дає і з рук не випускає.

Одне - в плуг, а інше - в луг.

Є каяття, та нема вороття.

Сто три брехні: хоч вір, хоч ні.

На чужому горі щастя не збудуєш.

Хто був на коні, той бував і під конем.

Знання людині, що крила пташині.

Вік живи, вік учись.

Хто питає, той не блудить.

З ким поведешся, від того й наберешся.

У річку вскочить і сухий вискочить: на все тями вистачить.

Не зазнавши гіркого, що ти знаєш про солодке?

Скільки в ступі води не товчи — вода й буде.

Хоч і довго вчився, та дурнем лишився.

Знає кішка, чиє м'ясо з'їла.

Чули дзвін, та не узнали, де він.

Дурневі закон не писаний.

Не знав, не знав та й забув.

Між трьома деревами заблукав.

Моя хата скраю, я нічого не знаю.

Силу той має, хто правду мовляє.

Хоч в вогонь і воду, аби до свого роду.

Неправдою світ пройдеш, та назад не вернешся.

Коли гроші говорять - правда мовчить.

Якщо на своєму язиці не втримаєш, то на чужий не сподівайся.

Горе тому жить, хто життям не дорожить.