Де живе жар-птиця?
©Іван Гурин, запис, 1991
©Микола Дмитренко, упорядкування, 1991
Праця годує, а лінь марнує.
Хто не робить, той не їсть.
Поле угноїш — урожай подвоїш.
Яка ланка, така й ділянка.
Де робить машина, там не болить спина.
Хто хоче багато мати, тому треба мало спати.
Куй залізо, поки гаряче.
Що посієш, те й збереш.
Ці горіхи не на наші зуби.
Взявся за гуж - не кажи, що не дуж.
Нe гони коня кнутом, а гони вівсом.
Умів узяти, умій і віддати.
Не вір словам, а вір ділам.
Дивись не на рот, а на руки.
Агов, голий! Позич сорочки!
Ледачий двічі робить, а скупий двічі платить.
Ледачому буть, то й кури загребуть.
Така робота - ні в тин, ні в ворота.
І вдень, і вночі сняться калачі.
Життя прожити - не поле перейти.
Життя прожити — не дощову погоду перестояти.
Живий про живе й думає.
Вовків боятися, то в ліс не ходити.
Одна ластівка весни не несе.
Проти вітру піском не посиплеш.
Земля чорна, а хліб білий родить.
Пожалів вовк кобилу - залишив кістки та гриву.
З великої хмари малий дощ.
Чия відвага - того й перемога.
Сміливого й куля не бере.
Як душа з лопуцька, то совість не людська.
Дарованому коневі в зуби не заглядають.
Куди голка, туди й нитка.
Вір своїм очам, а не чужим словам.
Задер носа, що кочергою не дістанеш.
Хоч з перцем, зате з добрим серцем.
Злого люди заклюють, а доброго злижуть.
Назви хоч горшком, тільки в піч не саджай.
Високо злетів, та низько сів.
Семеро одного не ждуть.
Ждали, ждали - і всі жданики поїли.
Собака лежить на сіні: і сам не їсть, й іншим не дає.
Або пан, або пропав.
Хороша пава, та погана слава.
Дає і з рук не випускає.
Одне - в плуг, а інше - в луг.
Є каяття, та нема вороття.
Сто три брехні: хоч вір, хоч ні.
На чужому горі щастя не збудуєш.
Хто був на коні, той бував і під конем.
Знання людині, що крила пташині.
Вік живи, вік учись.
Хто питає, той не блудить.
З ким поведешся, від того й наберешся.
У річку вскочить і сухий вискочить: на все тями вистачить.
Не зазнавши гіркого, що ти знаєш про солодке?
Скільки в ступі води не товчи — вода й буде.
Хоч і довго вчився, та дурнем лишився.
Знає кішка, чиє м'ясо з'їла.
Чули дзвін, та не узнали, де він.
Дурневі закон не писаний.
Не знав, не знав та й забув.
Між трьома деревами заблукав.
Моя хата скраю, я нічого не знаю.
Силу той має, хто правду мовляє.
Хоч в вогонь і воду, аби до свого роду.
Неправдою світ пройдеш, та назад не вернешся.
Коли гроші говорять - правда мовчить.
Якщо на своєму язиці не втримаєш, то на чужий не сподівайся.
Горе тому жить, хто життям не дорожить.